Оптимізація методів діагностики та лікування хворих з доброякісними захворюваннями матки в поєднанні з патологією щитоподібної залози після гістероваріоектомії - Автореферат

Незважаючи на значну кількість наукових публікацій з проблем доброякісних захворювань матки та патології щитоподібної залози, питання особливостей перебігу, клінічних проявів, гормонального гомеостазу, оптимізації методів діагностики доброякісних захворювань матки у жінок з патологією щитоподібної залози потребує більш глибокого вивчення та розроблення методів профілактики та корекції синдрому хірургічної менопаузи після гістероваріоектомії у таких хворих. Встановити динамічні особливості вмісту статевих, гонадотропних гормонів та гормонів щитоподібної залози у жінок з доброякісними захворюваннями матки в поєднанні з патологією щитоподібної залози до та після оперативного втручання. гістероваріоектомія матка жінка гомеостаз Визначити особливості ехоструктури, васкуляризації та гемодинаміки доброякісних захворювань матки у жінок з патологією щитоподібної залози. Визначити структурні особливості стану щитоподібної залози у жінок з доброякісними захворюваннями матки із застосуванням допплерівських ультразвукових методів. Удосконалити та впровадити в клінічну практику діагностичні та лікувальні заходи щодо корекції синдрому хірургічної менопаузи у жінок з доброякісними захворюваннями матки в поєднанні з патологією щитоподібної залози у жінок після гістероваріоектомії.Пацієнтки були розподілені на дві групи: І група - 70 жінок з доброякісними захворюваннями матки (ДЗМ) в поєднанні з патологією щитоподібної залози (ЩЗ); ІІ група - 70 жінок з ДЗМ без патології ЩЗ. Додатково були виділені підгрупи: Іа підгрупа - 22 жінки, які мали лейоміому матки (ЛМ) і патологію ЩЗ; Іб підгрупа - 18 жінок з аденоміозом матки в поєднанні з патологією ЩЗ; до Ів підгрупи - увійшло 30 жінок, які мали поєднану патологію матки, а саме ЛМ, аденоміоз, гіперпластичні процеси ендометрію, а також розлади функції ЩЗ. ІІ група розподілялась на підгрупи з аналогічною патологією матки, але без патології ЩЗ: ІІА - 18 жінок; ІІБ - 16 жінок; ІІВ - 36 жінок. Дослідження рівня гонадотропних гормонів у жінок І групи вказує на значне підвищення ФСГ (48,4 2,8 ММЕ/л), ЛГ (40,1 1,2 ММЕ/л), порівняно з показниками у жінок ІІ (ФСГ 25,5 4,17 ММЕ/л, ЛГ 25,8 3,4 ММЕ/л) та контрольної групи (ФСГ 17,3 3,28 ММЕ/л, ЛГ 14,5 2,5 ММЕ/л) (p0,05), значне підвищення рівня Пр було відмічено у жінок Іа групи проти контрольної групи (p<0,05). Аналізуючи особливості тиреоїдної активності гіпофізу виявлено підвищення ТТГ у жінок Іа та Ів, який в 2 рази перевищував серед вікової підгрупи до 40 років (5,73 0,33 ММЕ/л) та 41-45 років (5,14 0,18 ММЕ/л), і майже в 3 рази серед жінок 46-49 років (6,17 0,21 ММЕ/л) та 50-55 років (8,41 0,13 ММЕ/л) проти групи контролю (2,5 0,14 ММЕ/л).У дисертації вирішено актуальне наукове завдання - удосконалення методів діагностики доброякісних захворювань тіла матки в поєднанні з порушенням функціонального стану щитоподібної залози на підставі вивчення гормонального гомеостазу, структурних змін даних органів та розробки адекватних методів профілактики і корекції синдрому хірургічної менопаузи після гістероваріоектомії. Після гістероваріоектомії при гіпотиреозі на 25% підвищується рівень ТТГ і знижується рівень тиреоїдних (Т4, Т3) гормонів, а при гіпертиреозі на 28% знижується рівень ТТГ і підвищується рівень тиреоїдних (Т4, Т3) гормонів порівнюючи з показниками до операції. Структурні зміни щитоподібної залози виявлялись дифузним збільшення у 59,1% пацієнток з лейоміомою матки та у 56,6% жінок з поєднаною патологією матки, з нормальною васкуляризацією у 73,5% та зниженою у 26,5% жінок. Формування груп хворих з доброякісними захворюваннями матки в поєднані патологією щитоподібної залози ще до оперативного лікування, профілактика та корекція синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістероваріоектомії забезпечили відсутність тяжких форм синдрому та дозволили зменшити психоемоційні розлади у 4,5 разів та вегето-судинних у 5 разів. З метою профілактики та корекції синдрому хірургічної менопаузи у пацієнток з патологією щитоподібної залози після гістероваріоектомії, лікування естрогенами (парентеральний шлях введення) необхідно починати з першої доби післяопераційного періоду, при підтвердженні діагнозу аденоміозу - комбіновану естроген-гестагену терапію за відсутності протипоказань.

Основний зміст роботи