Оптимізація лісистості західного регіону України - Автореферат

Реалізація програми досліджень проводилась під час виконання держбюджетних робіт на тему: "Оптимізація лісистості в агроландшафтах Західного регіону України" (1989-1991) - № держреєстрації 01890086139; "Дослідження лісовідновних процесів в основних типах лісу і розробка системи заходів з розширення лісосировинної бази шляхом створення високопродуктивних та екологічно стійких лісостанів" (1992-1993) - № держреєстрації 0193U034445; "Збільшення площі лісів України шляхом залісення неугідь та оптимізації лісистості в агроландшафтах" (1995-1997) - № держреєстрації 0195U019463; "Оптимізація лісистості в пограничних районах України, Польщі та Білорусії" (1997-1999) - № держреєстрації 0197U008799. Опрацювання концепції оптимізації лісистості проведено на підставі комплексного поєднання методів аналізу стану лісових насаджень регіону, їх впливу на навколишнє середовище, бальної оцінки напруженості негативних факторів та розрахованих на їх основі потреб збільшення площі масивних, дрібномасивних та смугових лісостанів для покращення екологічного стану середовища. Вперше вивчено вплив структури земельних угідь в межах виділених господарських районів регіону на ерозію ґрунтів, встановлено залежність інтенсивності ерозійних процесів від площі сільськогосподарських земель, їх розораності, лісистості території та просторового розташування сільгоспугідь, лук та лісових насаджень за елементами рельєфу. Вперше для умов регіону встановлено критерії оптимізації лісистості і проведено їх бальну оцінку господарських районів, розраховано моделі оптимізації лісистості, обґрунтовано та визначено параметри мінімального, середнього та максимального збільшення площі лісових насаджень. Вона передбачає науково обгрунтоване збільшення площі масивних (для формування пропорційного співвідношення вікових груп лісостанів держлісфонду), дрібномасивних та смугових лісових насаджень (з метою послаблення прояву негативних процесів, покращення мікроклімату агроугідь, оздоровлення середовища в результаті рівномірного насичення агроландшафтів смуговими та дрібномасивними захисними лісовими насадженнями різноманітного призначення до розрахованих норм і обєднаних з існуючими лісостанами у єдину систему) в межах виділених господарських районів регіону, з врахуванням грунтово-кліматичних умов, антропогенної трансформації ландшафтів, поширення лісових насаджень, екологічного стану середовища та рельєфу місцевості, щоб сформоване таким чином співвідношення лісових та інших земель забезпечило не тільки зростаючі потреби народного господарства в деревних і недеревних ресурсах, а й сприяло б максимальному прояву захисних властивостивостей лісу.У дисертації представлено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо лісового фонду західного регіону України: лісівничо-таксаційних показників деревостанів, динаміки просторового розташування насаджень, їх впливу на мікроклімат суміжних сільгоспугідь та лісистості за період з 1779 по 1992 роки. Проведено аналіз впливу структури земельних угідь на інтенсивність ерозійних процесів, виявлено сильну пряму кореляційну залежність площі еродованих земель від сільськогосподарської освоєності території та розораності сільгоспугідь, а також середню та сильну обернену залежність площі еродованих земель від лісистості та площі лук і пасовищ. Розроблено еколого-економічні та лісівничі принципи зонування території, проведено розподіл західного регіону України на господарські райони та опрацьовано концепцію і критерії оптимізації лісистості в межах виділених районів. Результатом цього освоєння стало суттєве зменшення площі лісів, нерівномірне розташування їх по території районів (на Поліссі і в Карпатах лісистість коливається від 15.1 до 69.6 %, в Лісостепу - від 3.0 до 24.8 %), збільшення сільськогосподарських угідь до 53 % і зменшення лісистості в агроландшафтах до 1-3 %. Це призвело до зменшення обсягів головного користування, збільшення інтенсивності доглядових рубань у пристигаючих деревостанах і в результаті до значного зниження запасів у стиглих лісостанах.