Структура акушерсько-гінекологічних ускладнень серед жінок, інфікованих вірусом простого герпесу. Оцінка активності перекисного окислення ліпідів, системи антиоксидантного захисту у пацієнток репродуктивного віку з рецидивуючим генітальним герпесом.
Аннотация к работе
Провести ретроспективний аналіз контрольних карт диспансерного нагляду пацієнток із запальними захворюваннями урогенітального тракту та встановити відсоток інфікування ВПГ; уточнити структуру акушерсько-гінекологічних ускладнень серед жінок, інфікованих ВПГ. Пацієнтки із РГГ були розподілені на дві групи - основну (58 осіб) та групу порівняння (57 пацієнток), які були рандомізовані за віком жінок, ступенем тяжкості перебігу РГГ та клінічною формою захворювання. Пацієнтки основної групи додатково до загальноприйнятого лікування, затвердженого відповідним наказом МОЗ України, отримували імуноактивний препарат поліоксидоній внутрішньомязово по 6 мг через день, курс лікування - 10 інєкцій, а жінки з герпетичним ураженням шийки матки, поряд із внутрішньомязовим введенням, додатково отримували препарат інтравагінально у вигляді супозиторієв, по 6 мг активної речовини в кожному, 1 раз на добу на ніч, протягом 5 діб поспіль. Спектр гінекологічної захворюваності обстежених жінок (за даними анамнезу) розподілився таким чином: патологія шийки матки запального ґенезу мала місце у 76 (66,1%) жінок, причому повторне виникнення цервіцитів після лікування відмітили 37 (32,2%) пацієнток, на вульвовагініти страждало 59 (51,3%) жінок, хронічні сальпінгоофорити мали 43 (37,4%) пацієнтки, рецидивуючі кольпіти та бактеріальні вагінози зустрічалися в 16 (13,9%) випадках, ЗПСШ - також в 16 (13,9%), кісти яєчників в анамнезі мали 11 (9,6%) жінок, післяпологові чи післяабортні ендометрити - 9 (7,8%), на непліддя страждало 4 пацієнтки (6,9%). Стандартне бактеріологічне обстеження дало змогу встановити практично у всіх обстежених жінок порушення мікробіоценозу піхви: у 19 (16,5%) жінок виявлені дріжджоподібні грибки, у 21 (18,3%) - гарднерели, у 41 (35,7%) - кокова флора, у 47 (40,9%) пацієнток - бацилярна флора, у 13 (11,3%) жінок діагностовано змішану флору, проте високе мікробне число (більше ніж 102 КУО/мл) не було виявлено в жодному випадку, що свідчило лише про мікробну забрудненість.В дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове практичне вирішення актуальної наукової задачі гінекології - підвищення ефективності лікування жінок репродуктивного віку, хворих на рецидивуючий генітальний герпес (РГГ), шляхом удосконалення лікувальних заходів, спрямованих на зниження частоти рецидивів генітального герпесу (ГГ), нормалізацію імунологічної реактивності організму та відновлення метаболічного гомеостазу, на підставі застосування сучасного імуноактивного препарату поліоксидонію в лікувальній схемі при рецидиві захворювання. У 55,5% жінок, інфікованих ВПГ, обтяжений акушерський анамнез (викидні в різні терміни гестації, передчасні пологи, анте-або інтранатальна загибель плода, вагітності малих строків, що не розвиваються, анембріонії, вади розвитку плода). Встановлено, що у обстежених жінок під час рецидиву ГГ мають місце Т-лімфопенія зі зниженням кількості CD3 -клітин на 15% (Р<0,05), зниження CD4 -лімфоцитів в 1,3 та імунорегуляторного індексу в 1,2 рази (Р<0,05), а також достовірне пригнічення показників ФАМ на тлі дисімуноглобулінемії сироватки крові зі зниженням рівнів IGA в 1,7 та IGG в 1,4 рази (Р<0,05) при паралельному збільшенні вмісту IGM в 1,3 рази (Р<0,05), підвищення вмісту в крові ЦІК у середньому в 2 рази (Р<0,05). У жінок, хворих на РГГ, має місце дисбаланс цитокінового профілю з підвищенням вмісту в крові прозапальних цитокінів (ФНП? в 2,8 та ІЛ-1? в 2 рази; Р<0,05) на тлі недостатності протизапальних (ІЛ-4 в 2 та ІЛ-10 в 2,1 рази; Р<0,05), а також пригнічення показників системи інтерферону - зниження рівня ?-ІФН в 2,1 та ?-ІФН в 1,9 рази (Р<0,05). У жінок, хворих на РГГ, під час рецидиву встановлено підвищення рівня СМ у крові в 2,2 рази (Р<0,05), що свідчить про наявність у них СМІ, на тлі активації процесів ліпопероксидації (накопичення у крові продуктів ПОЛ - ДК в 1,6 та МДА в 1,7 разів; Р<0,05) та пригнічення функціональних спроможностей ферментної ланки системи АОЗ (зниження активності КТ в 1,4 та СОД в 1,5 разів; Р<0,05).