Використання нових комбінованих препаратів на гідрофільній основі для лікування первинного гнійного осередку у хворих сепсисом. Встановлення залежності між розмірами, розповсюдженістю бактеріального обсіменіння тканин та вираженістю ендотоксикозу.
Аннотация к работе
Результати хірургічного лікування сепсису не можуть бути визнані задовільними‚ оскільки летальність у цих хворих залишається високою і коливається від 17 до 87% (Саєнко В.Ф., 1997; Гельфанд Б.Р., 1998; Руднов В.А., 2000; Шаповал С.Д., 2001; Bowton D.L., 1999), а перебування їх в стаціонарі протягом тривалого часу вимагає значних матеріальних витрат (Романовських А.Г., 2000; Усенко Л.В., 2002). В комплексному лікуванні хворих сепсисом першорядне значення має хірургічна обробка первинного гнійного осередку та вибір подальшої тактики його лікування в післяопераційному періоді (Клименко В.М. та співавт. Робіт, в яких давалась би оцінка впливу первинного гнійного осередку на рівень ендотоксикозу у хворих сепсисом мало, та й ті містять багато суперечностей (Гельфанд Б.Р. та співавт., 1998; Balk R., 2000). Тому визначення оптимального обєму хірургічної обробки первинного гнійного осередку та його ведення в післяопераційному періоді, а також оцінка ступеню синдрому ендогенної інтоксикації за допомогою обєктивних маркерів ендотоксикозу для вибору відповідного обєму та способу детоксикаційної терапії має важливе соціальне, медичне та економічне значення. Встановити залежність між розмірами, розповсюдженістю та рівнем бактеріального обсіменіння тканин первинного гнійного осередку у хворих сепсисом та вираженістю ендотоксикозу.На заключному етапі проведено аналіз отриманих результатів, підведення підсумків та формулювання основних положень оптимізованої програми лікування первинного гнійного осередку та корекції ендотоксикозу у хворих сепсисом. Проведено комплексне обстеження 113 хворих сепсисом, які були оперовані та лікувалися в міському гнійно-септичному центрі м. В цілому, хворих з тяжким сепсисом та його ускладненими формами було в основній групі 46 (59,7%), а в контрольній - 21 (58,3%). В структурі тяжкого сепсису хворих з септичним шоком в основній групі було 2 (4,3%), а пацієнтів з синдромом ПОН - 5 (10,9%), в контрольній групі - 1 (4,7%) та 3 (14,3%) відповідно. Проаналізувавши клінічні прояви сепсису з врахуванням вираженості кожного симптому, використовуючи модифіковану систему АРАСНЕ II, всередині кожної групи проведено розподіл хворих з виділенням підгруп сепсису, важкого сепсису, септичного шоку та синдрому поліорганної недостатності (ПОН). сепсис гнійний бактеріальний ендотоксикозВ дисертації запропоновано теоретичне узагальнення та нове практичне вирішення наукового завдання, що відображається на результатах комплексного лікування хворих сепсисом. Хірургічна обробка первинного гнійного осередку у хворих сепсисом повинна полягати в його радикальному висіченні з наступною обробкою рани розсіяним променем СО2 - лазера та подальшим веденням її "під повязкою" з використанням нових комбінованих препаратів на гідрофільній основі, розроблених в Україні. При сепсисі у хворих з гнійно-запальними захворюваннями мяких тканин існує пряма залежність між розмірами, розповсюдженням, високим (більше 105 мікробних тіл на 1г тканин) рівнем мікробного обсіменіння та вираженістю ендотоксикозу.