Оптимізація лікування хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, поєднану з хронічним необструктивним бронхітом в амбулаторних умовах - Автореферат

В сучасних умовах від 50 до 65% хронічних захворювань внутрішніх органів характеризуються коморбідністю, тобто поєднанням водночас двох або більше захворювань, які можуть негативно впливати один на одного в плані реалізації так званого «синдрому взаємного обтяження» (О.В.Коркушко и соавт., 2001; В.Г.Передерій, 2003). Нашу увагу привернула коморбідність пептичної виразки (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК) та хронічного необструктивного бронхіту (ХНБ), які досить часто поєднуються в теперешній час, особливо у мешканців екологічно несприятливих регіонів з високим рівнем забруднення довкілля ксенобіотиками, що мають негативний вплив як на місцевому (слизові оболонки) рівні, так і впливають на стан імунної системи в цілому з порушеннями як системного, так і місцевого імунітету (Е.Ф.Чернушенко, 2003; M. Нерідке поєднання пептичної виразки ДПК із захворюваннями інших органів і систем і, зокрема із ХНБ, медико-соціальна значущість котрого ні в кого не викликає сумнівів (В.К.Гаврисюк, 2007; Ю.И.Фещенко и др., 2002, 2004), може суттєво впливати як на характер запального, регенераторного процесів, так на якість і тривалість ремісії (Т.М.Христич, 2001, 2007; M. При цьому, суттєва роль у розвитку даної сполученої патології належить імунним механізмам і зсувам метаболічних процесів, в тому числі активації ліпопероксидації з накопиченням у крові біологічно активних сполук, та порушенням з боку мікроциркуляторного русла й мікрогемодинаміки в цілому (А.Г.Опарин, 1990; В.А.Осадчий, 2005; Е.Ф.Чернушенко, 2003, 2004; Э.М.Эседов и др., 1998). Метою роботи було патогенетичне обгрунтування раціональних підходів до підвищення ефективності лікування та медичної реабілітації хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, поєднану з хронічним необструктивним бронхітом в амбулаторних умовах.Було обстежено 125 хворих, середній вік яких складав 43,8±6,3 роки, в тому числі 74 чоловіка (59,2%) та 51 жінка (40,8%) із діагнозом ПВ ДПК, поєднаної з ХНБ, при цьому ХНБ у обстежених хворих знаходився у фазі ремісії (загострення були відсутніми на протязі останніх трьох-чотирьох місяців; відсутність вентиляційних порушень підтверджувалась даними спірографічного дослідження - відношення життєвої ємкості легенів та обєму форсованого видиху до належних значень були не нижчими за 80% та 60% відповідно). Показники клініко-лабораторних та інструментальних досліджень у цих 125 хворих порівнювались з аналогічними показниками у 50 хворих на ПВ ДПК з відсутністю ХНБ, з них чоловіків було 28 (56%) та жінок 22 (44%); середній вік хворих цієї групи складав 40,4±7,9 роки. З числа хворих на ПВ ДПК в поєднанні з ХНБ (125 осіб) були сформовані 2 групи: перша - зіставлення (62 чол.), у лікуванні хворих цієї групи використовувалися тільки засоби базисної терапії (група зіставлення), і друга - основна (63 чол.), хворі з якої в лікуванні додатково отримували комбінацію кверцетину (ЗАТ «Борщагівський ХФЗ») по 2,0 г тричі на добу і препарату ЕФЛ Есел-форте, (Nabros Pharma Pvt. Ltd.) по 2 капсули (600 мг) тричі на добу; тривалість застосування цієї комбінації становила 4 тижні. Так, вміст ФНПБ в крові обстежених хворих на ПВ ДПК, поєднану із ХНБ, був підвищеним до 78,3±3,9 пг/мл, тобто більш ніж у 3 рази (р<0,001), а значення його вище понад 40 пг/мл спостерігалось в 53,2% випадків і, при цьому, максимальні значення ФНПБ було встановлено в розпалі запального процесу у СО ДПК за наявності виражених клінічних ознак захворювання, при цьому у хворих із вперше встановленим діагнозом ПВ ДПК, поєднаної з ХНБ (8,1% випадків), значення ФНПБ були найбільшими. У 29 хворих на ПВ ДПК у поєднанні з ХНБ та у 19 хворих на ПВ ДПК була відмічена меандрична звитість венул; венулярні саккуляції, мікроаневризми - у 32 хворих на ПВ ДПК у поєднанні з ХНБ та у 21 хворого на ПВ ДПК.У дисертації наведено нове вирішення актуальної наукової задачі - виявлення клініко-патогенетичних особливостей проявів ПВ ДПК, поєднаної з ХНБ, метаболічних, імунних, мікрогемоциркуляторних порушень у хворих з коморбідною патологією, розроблено ефективну схему лікування в комплексі з кверцетином та есенціальними фосфоліпідами. Динаміка змін проміжних і кінцевих продуктів ліпопероксидації у хворих на ПВ ДПК, поєднану з ХНБ, свідчить про суттєву активацію процесів ПОЛ, що відбувається на тлі пригнічення ферментної (СОД, КТ) ланки системи антиоксидантного захисту і супроводжується вираженою активацією синтезу лейкотрієнів В4 та С4, причому останні мають виражений негативний звязок із низькою антиокислювальною спроможністю сироватки крові. Порушення системи імунітету з боку клітинної ланки характерізується наявністю Т-лімфопенії, дисбаланса основних субпопуляцій Т-клітин із зниженням CD3/CD4, з боку гуморальної ланки - дисімуноглобулінемією, високим вмістом загальних ЦІК з переважанням у складі патогенних фракцій, а означене супроводжували високі рівні цитокінів - прозапального ФНПБ, що мав позитивний звязок з ЛТВ4 та ЛТС4, та протизапального ІЛ-10; негативні звязки, знайдені у CD3, CD4, ЦІКЗАГ із активністю ПОЛ та

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ