Оптимізація лікування гриж власне епігастральної і навколопупкової ділянок передньої черевної стінки (клініко-експериментальне дослідження) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 263
Грижі навколопупкової ділянки передньої черевної стінки. Анатомо-морфологічна будова і біомеханічні властивості м’язово-фасціальних і апоневротичних структур. Передопераційне обстеження хворих та їх підготовка до операції з урахуванням ступеня ризику.


Аннотация к работе
Грижі власне епігастральної і навколопупкової ділянок передньої черевної стінки зустрічаються частіше інших гриж, складаючи 20-25% від загальної кількості хворих з вентральними грижами (К.Д. Особливо це стосується рівня передопераційного обстеження хворих та їх підготовка до операції з урахуванням ступеня операційного ризику, наявності або відсутності симультанних захворювань, ступеня ендогенної інтоксикації і наявності чинників виникнення гнійно-септичних ускладнень. Оптимізувати програму лікування хворих з грижами власне епігастральної і навколопупкової ділянок черевної стінки з урахуванням симультанних захворювань і ступеня хронічної ендогенної інтоксикації; вивчити морфологічні особливості м?язово-апоневротичних структур у даної групи хворих і розробити на основі цих даних найбільш раціональний і надійних спосіб пластики грижового дефекту; приділити увагу питанню прецизійної техніки з елементами косметичної хірургії, а також вибору шовного матеріалу, питанню прогнозування і профілактики післяопераційних ускладнень. За допомогою біохімічних і клінічних методів дослідження визначити ступінь ендогенної інтоксикації у хворих із вправимими, невправимими і защемленими грижами власне епігастральної і навколопупкової ділянок черевної стінки. Розробити принципи індивідуальної хірургічної тактики при грижах власне епігастральної і навколопупкової ділянок черевної стінки залежно від форми і величини грижі, наявності або відсутності симультанних захворювань і косметичних дефектів, від стану тканин черевної стінки, від ступеня операційного ризику в цілому.Пупкові грижі спостерігали у 156 хворих (50,3%); грижі білої лінії живота були у 52 хворих (16,8%), поєднання пупкової грижі з діастазом прямих м?язів спостерігали у 42 хворих (13,6%), рецидивні і післяопераційні грижі у 60 (19,3%). Патологічні відкладення жира виявлені у 104 пацієнтів (33,5%), гінекологічні хвороби, які вимагають хірургічного лікування (кісти, фіброміоми) були у 22 жінок (7,1%); хронічний панкреатит у 6 хворих (1,9%); явища часткової кишечної непрохідності у 16 хворих із 52 з рецидивними і післяопераційними грижами. За допомогою УЗД до операції визначали і розміри грижового дефекту, ступінь діастазу прямих м?язів живота, наявність або відсутність осередків хронічного запалення, наявність додаткових грижових отворів, наявність зрощень грижового мішка з органами черевної порожнини. Із 52 хворих з цим діагнозом у 19 були раніше виконані операції на жовчному міхуру і позапечінкових жовчних ходах; у 4-операції при панкреонекрозі; у 18-операції при виразковій хворобі шлунка; у 6-операції з приводу відкритої або закритої травми живота. Так, якщо в групі порівняння ширина прямого м?язу живота склала 96±4мм, а товщина 10,5±5мм, то в групі хворих з грижами невеликих розмірів (15 вимірів) ширина прямих м?язів склала 73±4мм, а товщина 10,1±4мм; у хворих з грижами середніх розмірів (18 спостережень) на тлі вираженого діастазу прямих м?язів їх ширина склала 62±6мм, а товщина 9±6мм; при обширних і гігантських грижах - ширина зменшилась до 5,1±4мм, а товщина до 5±3мм.Однією з головних клінічних особливостей гриж власне епігастральної і навколопупкової ділянок черевної стінки є хронічна ендогенна інтоксикація (ЕІ) найбільше виражена при середніх і великих грижах, а також в екстрено прооперованих хворих. Ендогенна інтоксикація у досліджуваних хворих проявляється загостренням супутньої патології, ростом лейкоцитарного індексу інтоксикації (вище 3,0 у.о.) і середньомолекулярних олігопептидів (вище 0,400 у.о), активацією процесів переокислення ліпідів (понад 0,450 у.о). Атрофічні процеси в прямих м?язах живота при серединних грижах епігастрію і зони пупка прогресують із збільшенням грижового дефекту і тривалості його існування. Так, якщо при малих грижах вона не опускається нижче 44,3±3,1 МКВ в секунду (при нормі 52,3±4,2 МКВ), то при грижах обширних розмірів і глибокого ступеня атрофії біоелектрична активність склала 28,1±4 МКВ справа і 24,1±2 МКВ в секунду зліва. Цілеспрямована профілактика дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень до 6,4% і зменшити кількість рецидивів грижі до 4,5%.

План
Основний зміст
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?