Аналіз розвитку синдрому ендогенної інтоксикації організму при розлитих флегмонах. Вдосконалення методів діагностики та лікування флегмон щелепно-лицевої ділянки. Вивчення впливу препаратів поліфункціональної дії "Реосорбілакт" та "Ксилат" на пацієнтів.
Аннотация к работе
Незважаючи на постійне вдосконалення методів діагностики та лікування, кількість хворих на одонтогенні флегмони за повідомленнями різних авторів становить від 40 % до 83 % серед стоматологічних хворих хірургічного профілю [Шаргородський А.Г.; Волошин В.А., 2001; Робустова Т.Г., 2003; Тимофеев А.А., 2007; Шувалов С.М., 2008; Гайворонская Т.В., 2009; Грецких Е.В., 2009; Коротких Н.Г., 2009]. Топографо-анатомічна складність розташування щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД), синтопічна близькість життєво важливих утворень обличчя та шиї, значне мікробне обсіменіння порожнини рота обумовлюють розвиток власне розлитих флегмон ЩЛД з важким перебігом запального процесу, що супроводжується вираженою ендогенною інтоксикацією організму з виникненням ускладнень, таких як медіастиніт, менінгіт, тромбофлебіт, сепсис тощо [Безруков В.М., 2002; Робустова Т.Г., 2003; Килымжанова Б.Т., 2003; Уразаева А.Э., 2003; Білоконь С.О., 2004; Carter L., 2006; Juretic M., 2007]. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і є фрагментом комплексної наукової теми кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії «Удосконалення та впровадження нових методик діагностики, лікування та попередження ускладнень у хворих з дефектами і деформаціями тканин щелепно-лицевої ділянки та запальними процесами», № державної реєстрації: 0105U007856; шифр: IH.30.00.0003.05, а також є фрагментом комплексної наукової теми Державної Установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини АМНУ України»: «Створити нові комплексні колоїдні кровозамінники поліфункціональної дії та розчини для ресуспендування еритроцитів (лабораторно-експериментальне обгрунтування їх застосування в трансфузіології)» (2007-2009 рр.; № державної реєстрації 0107U001132; шифр теми: 04.07.АМНУ) та «Розробити нові колоїдні плазмозамінники поліфункціональної дії та розчини для консервування крові і ресуспендування еритроцитів (лабораторно-експериментальні та клінічні дослідження)» (2010-2012 рр.; № державної реєстрації 0110U002253; шифр теми: 04.10.АМНУ). Підвищити ефективність лікування хворих на розлиті флегмони ЩЛД шляхом застосування в комплексному лікуванні сучасних інфузійних засобів поліфункціональної дії. Створити методику поєднаного довенного введення сучасних інфузійних препаратів поліфункціональної дії - «Реосорбілакт» та «Ксилат» із одночасним проведенням внутрішньотканинного електрофорезу у хворих на розлиті флегмони ЩЛД.Тварин розподілили на 6 груп: 1 група - інтактні тварини (10); 2 група - тварини, яких лікували лише хірургічними методами (15); 3 група - тварини, котрим довенно вводили препарат «Реополіглюкін» (15); 4 група - тварини, котрим довенно вводили препарат «Реосорбілакт» (15); 5 група - тварини, котрим довенно вводили препарат «Ксилат» (15); 6 група - тварини, котрим довенно вводили поєднано препарати «Реосорбілакт» і «Ксилат» з їх одночасним внутрішньотканинним електрофорезом (15). У процесі клінічного дослідження провели обстеження та лікування 100 хворих на розлиті флегмони ЩЛД, у яких проводили забір ротової рідини, крові з периферичної вени, мазків-відбитків з ранової поверхні в день операційного втручання і на 1, 3, 5 доби післяопераційного періоду. У залежності від характеру дезінтоксикаційної терапії хворих розподілили на 4 групи по 25 пацієнтів у кожній: 1 група - хворі, котрим довенно вводили препарат «Реополіглюкін»; 2 група - хворі, котрим довенно вводили препарат «Реосорбілакт»; 3 група - хворі, котрим довенно вводили препарат «Ксилат»; 4 група - хворі, котрим застосовували поєднання препаратів «Реосорбілакт» і «Ксилат» із одночасним проведенням внутрішньотканинного електрофорезу. У хворих 4 групи, у комплексному лікуванні яких застосовували поєднано препарати «Реосорбілакт» і «Ксилат» із одночасним сеансом внутрішньотканинного електрофорезу, спостерігалась достовірна (р<0,01) швидка та динамічна корекція субєктивних та обєктивних показників, у порівнянні з пацієнтами 1, 2 та 3 груп. На 5 добу спостереження прояв досліджуваного симптомокомплексу у хворих 1 групи становив 1,22±0,07 балів, 2 групи - 0,75±0,067, 3 групи - 0,73±0,06, 4 групи - 0,38±0,028 балів.У дисертації наведено результати клінічно-експериментальних досліджень та запропоновано нове вирішення наукового завдання - оптимізації комплексного лікування пацієнтів із розлитими флегмонами ЩЛД та його обґрунтування з урахуванням патогенетичних змін організму при розвитку гнійно-запальних процесів мяких тканин ЩЛД. Результати статистичного аналізу архівного матеріалу відділення ЩЛХ Львівської ОКЛ свідчать про те, що кількість хворих на розлиті флегмони ЩЛД впродовж останніх (2004-2009) років збільшується (28,3 % у 2004 р., 50,8 % у 2009 р.), що підтверджує актуальність проблеми захворюваності і спонукає до пошуку нових лікувальних підходів для її вирішення. На підставі вивчених властивостей сучасних інфузійних препаратів поліфункціональної дії - «Реосорбілакт» та «Ксилат» розпрацьовано та