Оптимізація комплексного лікування хворих на хронічний генералізований пародонтит з використанням гінгівостеопластики та поліпептидних препаратів - Автореферат

Генералізований пародонтит - одна з актуальних проблем сучасної стоматології, медична і соціальна гострота якої обумовлена наявністю патологічного процесу в пародонті та ослабленням функції зубощелепного апарату, а отже, порушенням травлення, обмінних процесів, інфікуванням і сенсибілізацією організму, небезпекою утворення джерела хроніосепсису і нервово-психічними розладами, що призводять до зниження працездатності. Серед механізмів патогенезу пародонтиту переважають порушення мікроциркуляції, дисбаланс імунної системи організму та порушення стану антиоксидантної системи, що призводить до порушення трофіки пародонта, активації вільнорадикальних процесів у тканинах і деструкції альвеолярної кістки (А.В. Останнім часом найефективнішими серед них за ІІ-ІІІ ступенів хронічного генералізованого пародонтиту вважаються клаптеві операції з використанням остеопластичних матеріалів (гінгівостеопластика). Ураховуючи складність патогенезу та лікування генералізованого пародонтиту, виникає необхідність розробки способу його лікування з використанням остеопластичних матеріалів у комбінації з лікарськими засобами, які створюють стійкіший терапевтичний ефект лікування й оптимізують регенерацію альвеолярної кістки. Дисертаційна робота виконувалась у рамках НДР кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія” “Оптимізація профілактики основних стоматологічних захворювань ортопедичними методами” за планом МОЗ України (№ держреєстрації 0102U001303).Результати дисертації доповідалися на ІІ (ІХ) зїзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2004); на Міжнародній конференції “Вітчизняна стоматологія на рубежі століть (традиції, проблеми та перспективи розвитку)” (Полтава, 2001); на науково-практичній конференції “Сучасні технології виготовлення зубних протезів” (Кременчук, 2001); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні підходи до лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань” (Івано-Франківськ, 2003); на науковій конференції молодих учених “Медична наука - 2005” (Полтава, 2005); на обласній науково-практичній конференції лікарів стоматологів-ортопедів та науковців “Клініка і технологія повного знімного протезування” (Полтава, 2005); на Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний стан і актуальні проблеми ортопедичної стоматології” (Івано-Франківськ, 2005); на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 85-річчю Української медичної стоматологічної академії, “Сучасні клінічні аспекти в стоматології” (Полтава, 2006); на засіданні апробаційної вченої ради № 2 “Стоматологія” при Вищому державному навчальному закладі України “Українська медична стоматологічна академія” (м. За результатами проведених досліджень надруковано 11 наукових праць, із яких 5 статей у журналах, ліцензованих ВАК України (4 самостійні), 5 тез зїзду та конференцій, отримано 1 деклараційний патент України на винахід. Робота написана за класичною схемою і складається зі вступу, огляду літератури, опису обєктів та методів дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що містить 160 першоджерел (131 - кирилицею та 29 латиницею).До другої дослідної групи ввійшли експериментальні тварини, яким після моделювання дефекту кісткової тканини нижньої щелепи в післяопераційний період, починаючи з третьої доби, проводили інєкції поліпептидного препарату тималіну внутрішньомязово по 1 мг на кг маси тіла щодня, протягом 5-ти днів. А в післяопераційний період проводили внутрішньомязово інєкції тималіну в четвертій групі та вермілату - в пятій групі, по 1 мг на кг маси тіла щодня. За ступенем і характером перебігу патологічного процесу хворі розподілилися таким чином: ІІ ступінь був діагностований у 28 (36,3 %) хворих, ІІ-ІІІ ступінь - у 49 (63,6 %). ІІІ групу - хворі з генералізованим пародонтитом ІІ-ІІІ ступенів, яких лікували комплексно, використовуючи гінгівостеопластику та поліпептидний препарат тималін (20 осіб); IV групу - хворі з генералізованим пародонтитом ІІ-ІІІ ступенів, яких лікували комплексно, використовуючи гінгівостеопластику та поліпептидний препарат вермілат (19 осіб).За допомогою експериментальних досліджень доведено, що найсприятливіший перебіг регенераторного процесу відбувався в групі експериментальних тварин, де застосовували колапан і тималін, а особливо в групі, де застосовували колапан та вермілат, про що свідчать дані морфологічного дослідження. Клінічний стан хворих на генералізований пародонтит ІІІ ступеня характеризувався високими індексними показниками (гігієнічний індекс ОНІ-S - 2,3 0,05 бала, РМА - 57,2 0,70 %, РІ - 5,4 0,06 бала, РВІ - 2,6 0,03 бала), стоматологічним статусом у балах - 11,8. У комплексному лікуванні хронічного генералізованого пародонтиту доцільно застосовувати розроблений спосіб: гінгівостеопластика в поєднанні з поліпептидними препаратами (тималін і особливо - вермілат), які

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ