Удосконалення методу комбінованого лікування хворих на ОС (остеогенну саркому) II стадії, шляхом застосування НПХТ (неоад’ювантної поліхіміотерапії) з кофеїном та визначення токсичності методу. Розробка алгоритму лікування хворих на ОС ІІ стадії.
Аннотация к работе
Захворюваність на остеосаркому в країнах Європи складає 0,3 випадки на 100 тисяч населення, а смертність внаслідок прогресування пухлини - 0,15 випадків на 100 тисяч населення. Ці новоутворення в статево-віковій структурі захворюваності серед дівчаток у віці 0-14 років складають 6,8% та 5,6% серед молодих вікових груп чоловіків у віці 15-29 років. (2002) 15-50% хворим з даною патологією проводять ампутацію кінцівки, що разом з тривалими агресивними схемами хіміотерапії значно погіршує якість їх життя. Але одночасно підвищується токсичність лікування, збільшується кількість та тяжкість ускладнень, погіршується якість життя хворих (Schwartz S., 2005, Ferrari S., 2006). Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами НДР Національного інституту раку МОЗ України за темою: „Розробка та удосконалення способів діагностики та комплексного лікування злоякісних новоутворень опорно-рухового апарату” (№ державної реєстрації 0101U000887, 2002-2003 рр.), „Розробка лікувальних заходів для розширення показань до органозберігаючих хірургічних втручань і поліпшення віддалених результатів лікування хворих на пухлини опорно-рухового апарату”( № державної реєстрації 0104U003215, 2004-2006 рр.), „Розробити ефективні методи лікування хворих на пухлини опорно-рухового апарату з урахуванням структурно-біологічних особливостей новоутворень" (№ державної реєстрації 0104U012553, 2007-2009 рр.).В роботі проведено аналіз історій хвороб, амбулаторних карт, протоколів операцій та патоморфологічних заключень 62 хворих на ОС ІІ стадії (G3-4T1-2N0M0), які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні онкоортопедії Національного інституту раку МОЗ України у період з 1990 по 2008 роки. Хворі були розділені на основну та контрольні групи за проведеною НПХТ з метою вивчення токсичності та ефективності схем хіміотерапії. Контрольна група налічувала 30 хворих, які отримали внутрішньоартеріальну НПХТ за схемою РА: цисплатин - 120 мг/м2 та доксорубіцин - 70 мг/м2. Основна група налічувала 32 хворих, які отримали НПХТ за схемою РАС: цисплатин - 120 мг/м2, доксорубіцин - 70 мг/м2, кофеїн - 1 г/добу. Хірургічне втручання всім хворим проводили після 3-х курсів неоадювантної ПХТ, адювантну ПХТ хворі отримували за схемою РАМ: цисплатин - 150 мг/м2 та доксорубіцин - 90 мг/м2, метотрексат-12 г/м2.У дисертаційній роботі на основі комплексних досліджень представлено рішення актуальної задачі онкології - покращання результатів лікування хворих на остеосаркому кісток кінцівок шляхом оптимізації схеми комбінованого лікування за рахунок введення модулятора дії цитостатиків, вивчення індивідуальних біологічних особливостей прогресування остеосаркоми, удосконалення методик хірургічних втручань. Комбіноване лікування хворих на ОС II стадії із застосуванням нео-та адювантної ХТ цисплатином та доксорубіцином у контрольній групі забезпечує трирічну загальну виживаність у 57,3±1,3% хворих, безрецидивну виживаність у 40,1±2,1% хворих та 63% органозберігаючих операцій. Удосконалене комбіноване лікування хворих основної групи шляхом застосування у НПХТ кофеїну та проведення адювантної ПХТ залежно від рівня ОЗЖПП та рівня VEGF в крові дозволило збільшити трирічну загальну виживаність на 12,1±6,4% та трирічну безрецидивну виживаність на 18,8±7,8 % порівняно з контрольною групою хворих (р<0,05).