Сутність одномоментного способу хірургічного лікування відкритокутової глаукоми в поєднанні з катарактою (операції факотрабекулотомії). Функціональні показники і клінічний стан оперованих очей у віддаленому періоді. Характер післяопераційних ускладнень.
Аннотация к работе
При цьому проблема ефективного лікування поєднаного захворювання ока відкритокутовою глаукомою і катарактою до цього часу залишається не до кінця вирішеним завданням, що повязане з високим ризиком розвитку ускладнень, що не дозволяє ефективно попередити слабкозорість і сліпоту серед пацієнтів (Анисимова С.Ю. та інш. Дискутуються різні точки зору з питання лікування хворих із поєднаною патологією: одна група офтальмохірургів вважає за необхідне проведення двох операцій - антиглаукомної і екстракції катаракти, які повинні бути розмежовані в часі, не вирішена послідовність таких операцій (Абрамов В.Г., Вакурін А.Є., Жердецький А.С., 1993; David G. Необхідність порівняльного дослідження клінічної ефективності й безпечності хірургічного лікування відкритокутової глаукоми, поєднаної з катарактою, методом факоемульсифікації із глибокою неперфоруючою склеректомією при одномоментному їх виконанні зумовлює актуальність даного дослідження, визначає його мету й завдання. Розробити новий метод хірургічного лікування відкритокутової глаукоми в поєднанні з катарактою з використанням факоемульсифікації і глибокої неперфоруючої склеректомії (операція факотрабекулотомії). Розроблено операцію факотрабекулотомії, при якій одночасно виконується глибока неперфоруюча склеректомія й факоемульсифікація катаракти з послідуючою трабекулотомією (лазер), для лікування відкритокутової глаукоми, поєднаної з катарактою (Деклараційний патент України на корисну модель А 61F9/007 "Спосіб хірургічного лікування глаукоми та катаракти" у співавторстві з Сергієнком М.М., і Кондратенком Ю.М.) і проведене дослідження функціональних показників ока, гідродинаміки, стану диска зорового нерву і макулярної зони сітківки в динаміці.Проведене дослідження, в основу якого лягли результати лікування і 5-ти річного спостереження за 300 пацієнтів (300 очей) (чоловіків - 139, жінок - 161) із первинною відкритокутовою глаукомою (ПВКГ) в поєднанні з катарактою. Пацієнтам І групи виконувалась операція: модифікація глибокої неперфоруючої склеректомії (ГНСЕ) з одночасною факоемульсифікацією катаракти (ФЕК) і імплантацією ІОЛ з послідуючою лазерною трабекулотомією (ЛТТ), що була розроблена (Деклараційний патент України на корисну модель А 61F9/007 "Спосіб хірургічного лікування глаукоми та катаракти" в співавт. із Сергієнком М.М., і Кондратенком Ю.М., 2004). ІІ група - хворі з I - ІІІ стадією ПВКГ і катарактою, яким виконувалось двохетапне лікування: антиглаукомна операція (ГНСЕ за методом С. М. IV група - пацієнти I - ІІІ стадій ПВКГ і катарактою, яким раніше виконана антиглаукомна операція, і відстрочено (6 міс. На очах після факотрабекулотомії: внутрішньоочний тиск знижується в 2,0 рази, коефіцієнт легкості відтоку збільшується в 2,7 рази, хвилинний обєм внутрішньоочної рідини знижується в 1,8 рази, а коефіцієнт Беккера знижується в 5,4 рази,-що дозволяє говорити про значний гіпотензивний ефект операцій.Післяопераційний контроль гідродинаміки показав що зниження ВОТ при пропонованому й порівнюваних методах було наступним: 16,8±0,3 і 17,9±0,5; 19,5±0,4; 17,9±0,6 відповідно групам; справжнього ВОТ - 14,5±0,9 і 16,5±0,9; 18,5±0,6; 15,5±0,8 (р<0,01) відповідно групам; коефіцієнт легкості відтоку С - 0,26±0,02 і 0,24±0,01; 0,20±0,02; 0,21±0,01 (р<0,01) відповідно групам, коефіцієнт Беккера знизився до 51,9±3,1 (р<0,01) після факотрабекулотомії, до 61,7±3,0 (р<0,01) в ІІ групі, 92,5±3,3 в ІІІ групі, до 73,8±4,5 в IV групі. Внутрішньоочний тонометричний тиск після факотрабекулотомії знижується в 2,1 рази, у порівнянні з доопераційними показниками, справжній ВОТ - в 1,8 рази, коефіцієнт легкості відтоку збільшується в 2,4 рази, хвилинний обєм внутрішньоочної рідини знижується в 1,96 рази, а коефіцієнт Беккера знижується в 4,5 рази (p<0,05-0,01). Методом оптичної когерентної томографії встановлено, що набряк сітківки в макулярній зоні спостерігався в 2,8 % очей після факотрабекулотомії, в ІІ групі - 10 %, ІІІ групі - 10 %, IV групі - 12 %. Розмір екскавації ДЗН через один рік після операції за даними скануючої лазерної поляриметрії у хворих ПВКГ і катарактою стабілізується в 98 % очей в І групі, в 90-94 % очей в ІІ, ІІІ, IV групах. При аналізі інтраопераційних ускладнень виявлено, що в 1 групі кількість ускладнень була 1,42 %, в II, III, IV групах - 3,3 %, 5,0 %, 8,0 %, відповідно, ускладнень раннього післяопераційного періоду в І групі - 8,5 %, в II, III, IV групах - 20,0 %, 36,0 %, 38,0 %, відповідно, пізніх ускладнень - 8,5 % в І групі, в II, III, IV групах - 3,3 %, 20,0 %, 13,0 %, відповідно.