Сутність поняття спеціалізації виробництва. Методи визначення рівня спеціалізації та напряму виробництва. Аналіз економічного стану, спеціалізації та ефективності функціонування фермерських господарств області з поділом їх за природнокліматичними зонами.
Аннотация к работе
Постійно зростає чисельність цих господарств та оброблювані ними площі сільськогосподарських угідь, однак ефективність роботи фермерів залишається недостатньо високою. Спеціалізація й організація виробництва у фермерських господарствах були предметом дослідження багатьох сучасних вчених-аграрників. Оптимізація розмірів та галузевої структури фермерських господарств має суттєвий економічний вплив на розвиток цих господарств. Адже це створює умови для підвищення ефективності використання землі як головного засобу аграрного виробництва, зумовлює ефективність використання коштів та зниження затрат, сприяє раціоналізації використання трудового потенціалу фермерського господарства тощо, тобто дозволяє підвищити дохідність виробництва, що дуже важливо для фермера як дрібного сільгоспвиробника. У процесі дисертаційного дослідження застосовувалися такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (обґрунтування принципів, теоретичних узагальнень, визначення закономірностей розвитку спеціалізації аграрних підприємств; формування висновків); історичний (вивчення еволюції розвитку фермерства у Миколаївській області); загальнонауковий (опрацювання наукових праць з проблем функціонування фермерських господарств у сучасних ринкових умовах); порівняльний (порівняння кількісних результативних показників господарювання різних фермерських господарств); соціологічний (опитування фермерів щодо їх ставлення до пріоритетних напрямів розвитку фермерства та організації кооперування); статистичні методи (економічна оцінка ефективності функціонування фермерських господарств); розрахунково-конструктивний (визначення порівняльної ефективності виробництва фермерських господарств Миколаївської області різних природноекономічних зон); кореляційно-регресійний (визначення впливу розмірів виробництва на матеріальні та трудові затрати на 1 ц виробленої продукції; побудова багатофакторної моделі для визначення впливу факторів на питомий прибуток); графічний (побудова поліноміальних рядів залежності питомого прибутку на 1 га від розміру фермерського господарства); групування (визначення впливу розмірів фермерських господарств на рентабельність виробництва; групування фермерських господарств рослинницького та тваринницького (окремо) типу за рівнем рентабельності); економіко-математичного моделювання (визначення оптимальних розмірів та раціональної галузевої структури фермерських господарств області; визначення оптимальної структури посівних площ фермерських господарств з урахуванням наявного машинно-тракторного парку; визначення оптимального сполучення галузей у групі господарств, що утворюють обслуговуючий кооператив з переробки продукції).У першому розділі «Теоретичні та методичні основи спеціалізації фермерських господарств» узагальнено основні теоретичні положення щодо сутності спеціалізації аграрного виробництва та її особливостей у фермерських господарствах, виділено основні фактори, що впливають на галузеву структуру та розміри фермерських господарств. Ефективність функціонування фермерського господарства значною мірою залежить від обраного виробничого напряму, рівня його спеціалізації з урахуванням багатьох обєктивних умов та обраних раціональних розмірів господарства. У другому розділі «Ретроспектива розвитку фермерських господарств, аналіз їх розмірів, спеціалізації та ефективності функціонування» проведено моніторинг розвитку фермерських формувань в Україні та Миколаївській області, структури, розмірів та ефективності їх виробництва. При цьому спостерігається тенденція до збільшення кількості фермерських господарств, що не мають сільськогосподарських угідь (останніми роками - це кожне пяте господарство). В області є адміністративні райони, середня площа сільськогосподарських угідь фермерських господарств яких перевищує середню по області в два рази (Первомайський, Веселинівський, Кривоозерський та Братський райони).У дисертаційному дослідженні зроблено теоретичне узагальнення та запропоновано розвязання наукових завдань, що полягають у розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення спеціалізації та оптимізації розмірів фермерських господарств. Площі сільськогосподарських угідь в розрахунку на одне господарство зросли майже в 4 рази порівняно із періодом зародження фермерства, однак цей показник є на чверть меншим середньодержавного. У регіоні переважають господарства з площею від 20,1 до 50,0 га, проте 3,0% - фермерські господарства із площею угідь понад 500 га. Однак з роками спостерігається тенденція до збільшення кількості фермерських господарств, що не мають сільськогосподарських угідь. У результаті застосування методів стохастичного програмування по сукупності фермерських господарств області розроблено економіко-математичну модель оптимізації розмірів фермерського господарства.