Особливості інтеграції вищих військових навчальних закладів і центрів у єдиний комплекс теоретичної і практичної підготовки військових професіоналів для Збройних Сил України. Сутність методики первинної військової професійної підготовки курсантів.
Аннотация к работе
Аналіз наукових праць з фізичної підготовки в Збройних Силах засвідчив, що з розвитком бойової техніки й озброєння постійно відбувається перерозподіл ролі фізичних якостей і рухових навичок на основних етапах професійної підготовки військових фахівців (Р.Н. Недостатній рівень фізичної підготовленості затрудняє успішне оволодіння курсантами військово-професійними навичками, оскільки від рівня розвитку фізичних якостей залежать адаптаційні можливості курсантів до фізичних навантажень і зокрема до умов військово-професійного навчання (Ф.З. Застосування подібних підходів у системі військово-професійного навчання і виховання під час занять фізичною підготовкою сприяє виявленню резервних можливостей військовослужбовців і нових методологічних підходів для більш швидкого і надійного засвоєння військово-професійних умінь і навичок, зростанню їхньої боєздатності, стійкості до несприятливих умов навчально-бойової діяльності. Мета дослідження полягала в теоретичному й експериментальному обґрунтуванні методики фізичної підготовки курсантів ВВНЗ з урахуванням супідрядності цілей бойової і фізичної підготовки на етапі початкового військово-професійного навчання, закономірностей адаптації до військової служби, впливу рівня фізичної підготовленості на ефективність військово-професійної діяльності. Дослідити ефективність традиційної методики фізичної підготовки у вищих військових навчальних закладах у період первинної військової професійної підготовки і її вплив на якість військового професійного навчання курсантів.У другому розділі - “Методи та організація досліджень” - для розвязання поставлених завдань нами використовувалися загальноприйняті методи досліджень: педагогічні спостереження, системно-структурний аналіз, методи оцінки фізичного розвитку і функціонального стану курсантів, тестування їх фізичної підготовленості, військово-професійної майстерності та боєздатності, педагогічний експеримент. У третьому розділі - “Обґрунтування раціональної методики фізичної підготовки курсантів під час первинної військової професійної підготовки” - викладено матеріали попереднього педагогічного експерименту з визначення ефективності традиційної методики фізичної підготовки. Нами встановлено, що основними недоліками наявної системи фізичної підготовки курсантів у період ПВПП є: невідповідність засобів і методів фізичної підготовки завданням етапів професійного становлення молодших фахівців і командирів; невідповідність змісту фізичної підготовки вимогам професійного навчання; відсутність диференціації загальної і спеціальної фізичної підготовки на етапах первинної підготовки; недостатня ефективність методики й організації навчання; відсутність залежності оцінки професійної підготовленості курсантів від показників їхньої фізичної підготовленості; відсутність урахування індивідуальних особливостей тих, хто навчається, при групових методах навчання, закладених у чинній програмі й орієнтованих на найменш підготовлених курсантів. Результати, показані курсантами після закінчення первинної підготовки, також свідчать про недостатню ефективність традиційної методики фізичної підготовки під час навчання курсантів у початковий період навчання. Використання принципів системно-функціональної організації фізичної підготовки дозволило обґрунтувати системну модель фізичної підготовки: етапи підготовки, спрямованість засобів фізичної підготовки, оперативне керування і контроль навчального процесу, що здійснювалися каналами зворотного звязку.Характерною рисою освітнього процесу в період початкової військово-професійної підготовки є те, що зміст і послідовність навчання з усіх навчальних дисциплін, крім фізичної підготовки, відповідають завданням періодів бойового групування підрозділів. Аналіз традиційної програми фізичної підготовки і вивчення її реального стану засвідчив, що в ній не відтворено взаємозвязок з іншими дисциплінами, не сформульовано мети і завдань дисципліни відповідно до етапів навчання. Аналіз результатів вступних іспитів з фізичної підготовки 1995-2001 років (перший етап - професійний добір) наштовхує на висновок про недостатній рівень розвитку фізичних якостей у значної частини абітурієнтів. Результати свідчать про потребу детального вивчення стану фізичної підготовленості вступників до ВВНЗ і розробки спеціальних програм фізичної підготовки з урахуванням індивідуальних особливостей і контролю рівня фізичного стану, фізичної підготовленості, а також уточнення нормативних вимог на окремих етапах фізичної підготовки. При наявності загальної вимоги до військової професії - постійної бойової готовності - спрямованість, зміст і рівень інших обовязкових вимог до фізичної підготовки диференційовані за впливом рівня фізичної підготовленості військовослужбовців на ефективність їхньої професійної діяльності, при цьому фізична підготовленість є чинником, що забезпечує стійкість функціонального стану військовослужбовців, їх фізичної і військово-професійної працездатності до впливу фізичних, нервово-емоційних й інших навантажень.