Підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у безплідних жінок з синдромом Штейна-Левенталя. Розробка та впровадження способу ендохірургічної стимуляції овуляції з аспірацією кістозних включень. Оцінка ефективності розробленого способу.
Аннотация к работе
Частота синдрому Штейна-Левенталя серед різних форм СПКЯ складає 23,6 % (А.В. На першому етапі лікування безплідності при синдромі Штейна-Левенталя застосовують консервативні методи: дієто-, вітаміно-, фізіо - та гормонотерапію, спрямовані на відновлення овуляторної функції. Розробка та впровадження ендохірургічного способу, який сприяв би зменшенню андрогенів у кістозних включеннях яєчників, поліпшенню кровоплину в корковому шарі яєчників, буде підвищувати ефективність відновлення репродуктивної функції у жінок з синдромом Штейна-Левенталя. Визначити гормональний профіль сироватки периферичної крові та фолікулярної рідини яєчників і кореляційний взаємозвязок між ними у пацієнток з синдромом Штейна-Левенталя. Розробити, науково обґрунтувати та впровадити спосіб ендохірургічної стимуляції овуляції з аспірацією кістозних включень при синдромі Штейна-Левенталя.Обстежено 150 безплідних жінок репродуктивного віку, з яких 120 були із синдромом Штейна-Левенталя і 30 входили до контрольної групи. До основної групи І увійшли 60 пацієнток із синдромом Штейна-Левенталя, пролікованих за розробленим нами способом. У І групі було виділено 2 підгрупи: група ІА - 30 жінок з чистою формою синдрому Штейна-Левенталя; група ІБ - 30 пацієнток з синдромом Штейна-Левенталя у поєднанні з хронічними сальпінгітами та порушенням прохідності маткових труб і злуковим процесом у малому тазі. До групи порівняння ІІ увійшли 60 жінок із синдромом Штейна-Левенталя, пролікованих традиційним способом, у якій виділено 2 підгрупи ІІА та ІІБ аналогічно розподілу в основній групі. За нашими даними, співвідношення ЛГ/ФСГ у групі із синдромом Штейна-Левенталя склало 2,40±0,25 і було в 2,8 рази більше, ніж у контрольній групі (0,86±0,13), р0,05).У роботі наведено нове рішення актуальної задачі сучасної гінекології - оптимізації ендохірургічного лікування безплідності при синдромі Штейна-Левенталя. На підставі вивчення гормонального профілю сироватки крові і фолікулярної рідини та особливостей кровоплину в яєчниках розроблено і впроваджено спосіб ендохірургічної стимуляції овуляції з аспірацією кістозних включень яєчника, що привело до підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції. Відновлення репродуктивної функції у пацієнток з синдромом Штейна-Левенталя при використанні традиційних способів ендохірургічної стимуляції овуляції складає 35-40 %, що потребує оптимізації ендохірургічного лікування безплідності. Основними рисами гормонального профілю при синдромі Штейна-Левенталя є порушення взаємовідносин між гонадотропними гормонами, що проявляється підвищенням рівня лютеїнізуючого гормону у 2,4 рази та співвідношення лютеїнізуючого гормону до фолікулостимулюючого у 2,8 рази в сироватці периферичної крові, а також дисбаланс статевих гормонів зі збільшенням вмісту андрогенів яєчникового походження як у сироватці периферичної крові, так й у фолікулярній рідині (андростендіону - в 1,6 та 6,7 рази, тестостерону - в 2,0 та 2,3 рази відповідно). Порушення співвідношень концентрацій 17?-гідроксіпрогестерону, андростендіону, тестостерону та естрадіолу у фолікулярній рідині при синдромі Штейна-Левенталя порівняно з контролем свідчить за наявність ферментативної дисрегуляції конверсії андрогенів і синтезу естрогенів із андрогенів в гранульозних клітинах яєчників.