Аналіз особливостей розвитку кореневої системи амаранту залежно від умов зволоження та рівня мінерального живлення. Визначення коефіцієнту виживання рослин за період вегетації залежно від способу сівби та норми висіву в умовах природного зволоження.
Аннотация к работе
Наукові дослідження, проведені згідно програми, що є складовою частиною тематичного плану лабораторії кормовиробництва Інституту землеробства південного регіону УААН і виконувались відповідно до державної науково-технічної програми “Кормовиробництво” у відповідності до завдання: “Розробити перспективні технології вирощування нових сортів кормових та зернофуражних культур в основних і проміжних посівах” на 2001-2005 рр. (№ держреєстрації 0104U002786). Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання: визначити оптимальний строк і спосіб сівби, норму висіву, встановити рівень мінерального живлення в умовах природного зволоження та при зрошенні; визначити коефіцієнт виживання рослин за період вегетації залежно від способу сівби та норми висіву в умовах природного зволоження; встановити показники накопичення надземної маси, площі листкової поверхні, чистої продуктивності фотосинтезу та фотосинтетичного потенціалу рослин залежно від строку і способу сівби, норми висіву, мінерального живлення в умовах природного зволоження та при зрошенні; визначити показники сумарного водоспоживання амаранту за різних умов зволоження; вирощування амарант зволоження сівба дослідити в умовах природного зволоження динаміку елементів живлення в ґрунті та їх накопичення в надземній масі рослин залежно від норм мінеральних добрив;В двофакторному досліді вивчали продуктивність рослин амаранту за різного способу сівби та норми висіву в неполивних умовах при сівбі 15 травня за схемою: фактор А - спосіб сівби (звичайний рядовий - 15 см, широкорядний - 60 см), фактор В - норма висіву (0,75; 1,50; 2,25; 3,00 млн. шт./га). Дослідження та спостереження проводили в двофакторному польовому досліді: фактор А - умови зволоження (без зрошення, зрошення у фазі бутонізації та цвітіння при вологості ґрунту 70-75% НВ в шарі ґрунту 0-70 см); фактор В - мінеральне живлення (без добрив, Р60, Р60К30, N30Р60К30, N60Р60К30, N90Р60К30, розрахункова норма добрив). Сівбу проводили 15 травня, спосіб сівби звичайний рядовий, норма висіву 1,5 млн. шт./га. Розрахункову норму добрив встановлювали залежно від вмісту елементів живлення в ґрунті на заплановану врожайність зерна амаранту - 18 ц/га в умовах природного зволоження та 28 ц/га при зрошенні, яка в середньому за роки досліджень становила відповідно N72Р10 та N101Р15. Найбільший фотосинтетичний потенціал виявлено у фазі цвітіння при зрошенні, який на посівах без добрив становив 833 тис. м2/га х днів, а при внесенні розрахункової норми добрив підвищувався до 1862, що на 595 тис. м2/га х днів більше, ніж на посівах з природним зволоженням.Сівба амаранту в оптимальний строк (середина травня) скорочує тривалість періоду сівба-сходи, забезпечує одержання сходів з найбільшою - 62,4% польовою схожістю та сприяє зменшенню в 2,4-5,2 рази забуряненості посівів порівняно з ранніми строками сівби. При зниженні вмісту протеїну в зерні амаранту за умов сівби 15 травня його загальний збір з одиниці площі зростає на 36,3% за рахунок підвищення врожаю зерна на 49,1%. Оптимальна норма висіву при широкорядному способі сівби - 2,25 млн. шт./га, за якої одержано найбільшу кількість сухої біомаси - 908 г/м2, листкової поверхні - 53,0 тис.м2/га та найвищий фотосинтетичний потенціал - 1055,3 тис.м2/га х днів, забезпечує одержання 18,5 ц/га зерна амаранту. Завдяки цьому підвищується продуктивність фотосинтезу, формується в 2,5 рази більше зерна на рослині з найбільшою масою 1000 насінин 0,75 г, що на 21,0% більше, ніж на посівах без зрошення та внесення мінеральних добрив. Під посіви зернового амаранту на темно-каштанових ґрунтах при вмісті в шарі грунту 0-50 см нітратного азоту 1,2, рухомого фосфору 3,0 та обмінного калію 33,1 мг/100 г ґрунту слід вносити мінеральні добрива нормою N72Р10 в умовах природного зволоження та N101Р15 при зрошенні.