Визначення швидкості обертання системи координат проміжних версій каталогу астрометричного супутника Hipparcos відносно галактик. Створення та аналіз каталогу положень, власних рухів та фотометричних характеристик двох мільйонів зір північного неба.
Аннотация к работе
Дисертаційна робота присвячена привязці власних рухів каталогу HIPPARCOS до позагалактичної системи координат за результатами спостережень, проведених в ГАО НАН України в рамках міжнародної програми Каталогу Слабких Зір (КСЗ) та розвязанню проблеми поширення системи каталогу HIPPARCOS на слабкі зорі (до 14.5m) шляхом створення оглядового каталогу положень, власних рухів та фотометричних характеристик зір північного неба за вимірами знімків, одержаних на подвійному ширококутному астрографі Голосіївської обсерваторії. Каталоги положень, власних рухів і деяких астрофізичних характеристик зір складають основу наукових досліджень в астрометрії, небесній механіці, зоряній астрономії та широко використовуються в космонавтиці і народному господарстві (наприклад морській чи авіаційній навігації). Європейським Космічним Агентством був запущений на орбіту Землі астрометричний супутник HIPPARCOS з метою створення принципово нового каталогу положень, власних рухів, паралаксів та фотометрії у B і V смугах для 118218 зір. Для дослідження кінематики та структури Галактики, а також для використання в якості опорного при визначеннях координат слабких зір (мі12.5m), виникає необхідність в каталозі, який містив би положення, власні рухи та фотометричні дані для таких обєктів на всьому небі і відтворював би для них Міжнародну опорну систему. В результаті виконаних спостережень, вимірювань платівок та їх редукції в системі каталогу HIPPARCOS були отримані положення, власні рухи та зоряні величини двох мільйонів зір, які можуть бути використані для астрометричних та зоряностатистичних робіт.Незважаючи на тривалий час виконання роботи та значну кількість нових, значних за обємом (сотні мільйонів зір) та глибиною оглядів (до 20m), що недавно зявилися, каталог ФОНАК все ще лишається єдиним масовим джерелом власних рухів зір північного неба в діапазоні 12.5m-14m. До недавнього часу необертова небесна система координат реалізувалася за допомогою фундаментальних каталогів зір, створених на базі великої кількості високоточних наземних спостережень. Для задання осей такої координатної системи використовувались динамічні принципи, тобто створювались точні аналітичні теорії руху природних і штучних небесних тіл та визначались із спостережень необхідні константи, що дозволяли на будь-який момент знайти в необертовій геліоцентричній системі координат положення небесних обєктів. Герасимовичем та М.І Дніпровським (1932 р.) Майже з часу заснування ГАО в Голосіїво велись спостереження по програмі КСЗ, які були використані для створення серії каталогів абсолютних власних рухів зір. Щоб обєднати різнорідні за точністю та методикою обробки спостереження в зведеному каталозі, в ГАО було виконане попарне порівняння всіх каталогів за методикою, вперше запропонованою в астрономічному обчислювальному інституті (Гейдельберг, Німеччина) [7].Зважаючи на те, що на платівках було по дві експозиції і окремі платівки мали перекриття за опорними зорями, яке залежало від схилення, деякі зорі мали по кілька визначень фотометрії та координат на різні епохи спостереження. Для порівняння були взяті каталог HIPPARCOS (похибки положень і річних власних рухів менші за 0.0001"") і CMC11 (похибки координат складають у середньому 0.06"", а власних рухів - 0.004""/рік). Після ототожнення з каталогу HIPPARCOS було відібрано 41759, а з каталогу CMC11 - 66783 зірки. Якщо врахувати в середньоквадратичних різницях (ФОНАКСМС11) величину випадкових похибок самого каталогу СМС11, то одержимо для оцінки точності ФОНАК практично ті ж значення, що і з порівняння з каталогом HIPPARCOS, а саме: 0.2"" і 0.004""/рік. Було знайдено, що величини параметрів, отримані із розвязків по обох каталогах дуже близькі і їхнє не співпадіння свідчить швидше не про систематичні розходження в самих власних рухах зір двох каталогів, а про те, що оцінки похибок розвязків носять формальний характер і занижені.