Виявлення причин, процесу активізації антиурядового вчительського руху в період другої половини 1907 - початку 1917 роки. Особливості пожвавлення опозиційної діяльності учнівської молоді. Підвищення політичної, національної свідомості українського народу.
Аннотация к работе
У ці роки відбувався наступ на демократичні здобутки революції 1905-1907 рр. Дослідження позиції учителів і учнівської молоді дає можливість комплексно відтворити взаємодію основних рушійних сил суспільно-політичного руху, зясувати їх роль у обєднанні національно-патріотичних сил для боротьби з самодержавством та державною системою Російської імперії. Тема дисертації безпосередньо перегукується з тими процесами, що відбуваються в Україні на сучасному етапі її існування й потребують відповідного коригування з врахуванням історичного досвіду. Актуальність дисертаційного дослідження посилюється також і необхідністю відновлення історичної справедливості по відношенню до тих учасників опозиційного руху з числа учителів і учнівської молоді України, дії яких до останнього часу або замовчувались, або фальсифікувались. Обєктом дослідження є вчителі та учнівська молодь, які брали участь в опозиційному суспільно - політичному русі. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що на основі залучення великої кількості архівних матеріалів вперше у вітчизняній історіографії зроблено узагальнюючий аналіз опозиційного руху вчителів і учнівської молоді України в другій половині 1907 - на початку 1917 рр.: визначені основні форми та методи діяльності учителів та учнівства, спрямовані на боротьбу з панівним ладом; зроблені нові теоретичні узагальнення про зростання опозиційного руху учителів і учнів та посилення впливу на нього українських партій та організацій; а також обґрунтована важлива роль опозиційного руху учителів та учнівської молоді у формуванні поколінь свідомих борців за незалежність України та значному підвищенні національної свідомості всього українського народу.Фактично першою й останньою працею часів радянської влади, в якій містяться дані про існування нелегальних гуртків учнівської молоді та їх діяльність в роки Першої світової війни, стала публікація О.Ю. Монографія Г.Касьянова про соціальний портрет української інтелігенції на рубежі ХІХ - ХХ ст., хоч і не має конкретних даних про опозиційну діяльність учителів і учнівської молоді, але сприяє визначенню їх місця в соціальній структурі населення та причини опозиційності до влади. Політичний фон, на якому відбувався опозиційний рух учителів і учнівської молоді України, зображує збірник статей співробітників Інституту історії України НАН України про культуру, ідеологію, політику України ХХ ст. Надтоки про православну церкву в Україні 1900 - 1917 рр. наведено факти участі вчителів з числа духовенства в антиурядовій діяльності. У обласних архівах збереглися справи про існування організацій Всеросійського союзу вчителів та “націоналістичний” рух, справи про арештантів, серед них і вчителів та учнів середніх навчальних закладів.
План
2. Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації викладено у таких публікаціях автора
1. Суспільно-політична діяльність учнівської молоді України в другій половині 1907 р. // Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К., 2002. - Вип. 45. - С. 11 - 18.
2. Опозиційний рух учнівської молоді м. Полтави в 1912 р. // Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К. - Бердянськ, 2002. - Вип. 46. - С. 73 - 79.
3. Діяльність української учнівської організації "Юнацька спілка" в роки Першої світової війни // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - Ін-т історії України НАН України. - К., 2002. - Вип. 4. - С. 183 - 196.
4. Національно-визвольна спрямованість опозиційного руху учнівської молоді України в 1913 - на початку 1914 рр. // Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К., 2002. - Вип. 47 - С. 60 - 64.
5. Еволюція нелегальної діяльності учнівської молоді України в 1908 - 1911 рр. // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ. - К., 2003. - Вип. 22. - С. 240 - 247.