Головні структурні особливості оповідань Богдана Жолдака. Розгляд найбільш поширених критичних поглядів щодо цієї проблеми. Ключові типи оповідних структур в оповіданнях Богдана Жолдака. Особливості співвідношення понять "абсурдний", "безглуздий".
Аннотация к работе
Презентовано та детально проаналізовано головні типи оповідних структур в оповіданнях Богдана Жолдака. Упродовж останнього часу у критиці утвердилася думка, що оповіданням Богдана Жолдака, починаючи зі збірки "Бог буває" (1999), притаманні з формального боку - хаотичність, зі змістового - абсурдність. Не знаю, чи в зазначений спосіб садять топінамбур, оповідання про котрий до збірки не ввійшло, залишивши по собі лише назву (що, до слова, стало вже традицією в книжках Жолдака), проте читати "топінамбур-сторі" можна й так" [2, с.3]. Під час читання подібної літератури найчастіше виникає одне й те саме запитання: як і навіщо взагалі можна таке писати?" Прикметним є уточнення - Жолдаковий "абсурд" виконує терапевтичну роль: "Власне, головна ідея збірки зрозуміла: клімакс життєвий треба лікувати клімаксом літературним. Для початку слід розмежувати абсурдність (хаотичність) героїв і ситуацій (хаотичність образної репрезентації) та "абсурдність" самої тематики, про яку пише Богдан Логвиненко: зображення автором численних соціальних, психологічних та сексуальних перверзій, препарування певних соціальних типів, стиль життя і психологія яких у соціумі трактується як відхилення від норми.