Розробка наукових пропозицій щодо вдосконалення механізмів прямого і непрямого оподаткування в сільському господарстві. Податки як інструмент регулювання діяльності господарюючих суб"єктів. Досвід європейських країн та вимоги міжнародних організацій.
Аннотация к работе
За роки становлення ринкової економіки в Україні податкова політика щодо сільського господарства та механізми її реалізації набули особливого значення. Нині податки у сільському господарстві використовуються у якості особливого інструмента державної фінансової підтримки, специфічного засобу формування фінансових ресурсів в умовах відсутності більш дієвих важелів підтримки (наприклад, прямого бюджетного фінансування). На даному етапі назріла необхідність розробки науково-обґрунтованих пропозицій щодо формування дієвого інструментарію і механізмів прямого та непрямого оподаткування сільськогосподарських підприємств, які б відповідали сучасним умовам господарювання, дозволяли повною мірою виконувати регулюючі функції, належним чином формувати бюджети різних рівнів. Віддаючи належне науковим напрацюванням по даній проблематиці, варто наголосити, що питання оподаткування сільськогосподарських підприємств, особливо в світлі сучасних процесів в галузі, є недостатньо розробленими. Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти з питань оподаткування сільськогосподарських підприємств, звітні дані Держкомстату України, Міністерства аграрної політики України, Державної податкової адміністрації у Львівській області, Львівського обласного управління сільського господарства, районних податкових інспекцій та управлінь сільського господарства Львівської області, податкова і фінансова звітність переробних і сільськогосподарських підприємств Львівської області, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, матеріали науково-практичних конференцій, професійних періодичних видань, інші літературні джерела, а також результати власних досліджень та розрахунків.У першому розділі - "Теоретичні засади оподаткування сільськогосподарських підприємств" - узагальнено теоретичні основи оподаткування, досліджено характерні ознаки та властивості податків, їх регулюючий вплив на господарські процеси, розглянуто сутність податкових відносин в сільському господарстві, наведено характеристику етапів становлення та розвитку системи оподаткування сільськогосподарських підприємств, узагальнено принципи формування системи оподаткування та методологічні підходи до оподаткування підприємств, а також формування податкових механізмів у галузі. Дослідження функціонування прямого оподаткування у сільському господарстві показало, що реальне, і в першу чергу, земельне оподаткування тривалий час підміняло прибуткове і поряд з податком на транспортні засоби виступало практично єдиним видом прямого оподаткування. В дисертації обґрунтовано методологічні підходи до оподаткування сільськогосподарських виробників, що полягають у запровадженні диференційованих податкових механізмів до окремих їх категорій: функціонування спеціальних режимів оподаткування для "класичних" сільськогосподарських підприємств, які відповідають встановленим критеріям і потребують запровадження специфічних механізмів оподаткування; Виявлено, що специфіка оподаткування в галузі полягає в існуванні двох різновидів оподаткування доходів - безпосередньо податку на прибуток та земельного податку (оскільки земля є специфічним засобом виробництва). Відповідно, постійно точаться дискусії про те, яким має бути пряме оподаткування сільськогосподарських підприємств - одноканальним, що передбачає сплату єдиного земельного податку, чи двоканальним, за якого поряд із земельним податком виробники мають сплачувати і податок на прибуток.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукового завдання удосконалення оподаткування сільськогосподарських підприємств, що знайшло відображення в подальшому розвитку теоретико-методологічних засад та прикладних аспектів з даної проблематики. У 1999-2005 рр. функціонування системи оподаткування у сільському господарстві спрямовувалось на максимальне використання стимулюючої функції податків, інші їх функції (а особливо регулююча) практично не використовувались, що знаходило відповідне відображення при використанні інструментарію оподаткування та формуванні податкових механізмів. Проте, податки, за виключенням акцизів, є формою примусового відчуження частини чистого доходу господарюючих субєктів, а відповідно, при наданні податкових пільг додаткові фінансові ресурси у підприємств формуються не завжди, що слід враховувати при визначенні розмірів непрямої фінансової підтримки розвитку сільського господарства через податкові механізми. Специфіка прямого оподаткування у сільському господарстві, в першу чергу, полягає в існуванні двох видів оподаткування доходів - безпосередньо податку на прибуток (як і в інших галузях) та земельного податку (виходячи із специфіки основного засобу виробництва в галузі). Нами обґрунтовано методичні підходи до формування складових даної системи щодо підприємств галузі, зокрема визначено, що із їх сукупності сільськогосподарські підприємства повинні на даному етапі сплачувати земельний і прибутковий податки, внески до соціальних фондів, ресурсні п