Склад дієслівних компонентів та слів-класифікаторів, що організують описові предикати у сферах спеціальної комунікації. Семантична класифікація іменних компонентів та аналіз лексичних функцій найчастотніших дієслів від дій, діяльностей та процесів.
Аннотация к работе
Дієслівні описові одиниці із загальним значенням процесуальності належать у російській мові до «нечітких структур» і перехідних явищ, аналіз яких є одним із найбільш перспективних напрямів сучасного мовознавства (В. Г. У науковій літературі вони одержали умовну позначку ОП-2 (описові предикати другого типу) на противагу ОП-1 (описовим предикатам першого типу), які побудовані за моделлю словосполучення (Р. Дотепер не зовсім чітко визначений склад дієслівних та іменних компонентів, які беруть участь у створенні ОП у різних сферах комунікації, не описані повною мірою їхні системні властивості та характер їхніх взаємин з іменним компонентом, зокрема недостатньо досліджені закономірності сполучуваності дієслівного й іменного компонентів ОП. Потребують вивчення функціональні властивості ОП обох типів, не повною мірою визначена їхня роль у організації семантики висловлювань, зокрема тих, які належать до спеціальних дискурсів. Це, у свою чергу, потребує, по-перше, дослідження й опису поля ОП із загальним значенням процесуальності як сукупності кількох різновидів, обєднаних спільною ознакою, але різних за характером кореляції між дієслівним та іменним компонентами, що залежить від ролі дієслівного компонента в ОП; по-друге, необхідно систематизувати корпус дієслівних та іменних компонентів, які найбільш продуктивно утворюють ОП-1 і ОП-2 в спеціальних дискурсах; по-третє, описати ОП як мовний механізм виконання конкретних комунікативних завдань на основі сучасних уявлень на пропозиційну й актуальну організацію висловлення.У Вступі обґрунтовано актуальність досліджуваних проблем, проаналізовано ступінь їхнього опрацювання в науковій літературі, сформульовано мету й завдання роботи, визначено обєкт і предмет дослідження, схарактеризовано матеріал дослідження, прокоментовано методи та прийоми, використані в роботі, визначено її наукову новизну, окреслено теоретичне й практичне значення одержаних результатів та форми їх апробації, описано структуру роботи. У першому розділі «Теоретичні основи вивчення описових предикатів у сучасній російській мові» розглянуто наукові напрями, у межах яких визначалися та вивчалися описові предикати в русистиці, прокоментовано можливості функціонально-комунікативного та когнітивного підходів до описових предикатів, схарактеризовано поняття спеціального дискурсу як середовища функціонування ОП. Описові предикати як особливі мовні одиниці привертають увагу вчених ще з XIX ст.; предметом інтенсивного вивчення вони стають із середини ХХ ст., що повязано з вирішенням теоретичних питань фразеології й синтаксису. Методом суцільної вибірки з наукових текстів виявлено понад 20 дієслів, що утворюють ОП у спеціальних дискурсах, серед яких найбільш продуктивно й систематично беруть участь в утворенні ОП усього 6 ДК: осуществить / осуществлять, произвести / производить, подвергнуть / подвергать, вести / провести / проводить, выполнить / выполнять, произойти / происходить. Аналіз сполучуваності компонентів ОП із застосуванням модифікованого апарату лексичних функцій OPER-LABOR-FUNC показав, що дієслова осуществить / осуществлять, произвести / производить, провести / проводить у спеціальній комунікації широко використовуються в ролі ЛФ OPER1 від назв дій і діяльностей, формуючи переважно описові предикати фізичної й інтелектуально-вольової дії.В історії вивчення описових предикатів, які належать до мовних універсалій, умовно виділяються два етапи. У сучасному мовознавстві на позначення конструкцій обох типів здебільшого використовується термін описові предикати (ОП). Когнітивна природа ОП розкривається через дослідження особливостей пропозиційної структури висловлень із ОП і використання апарату лексичних функцій у межах теорії «Зміст - текст». В ОП спеціальної сфери комунікації класифікаторами можуть бути слова процесс, процедура, операция, работа, функция, деятельность. Серед ІК спеціальної сфери комунікації наявні групи назв дій, діяльностей і процесів, кожна з яких відповідно до своєї спеціальної сфери функціонування поділяється на певні підгрупи.