Описові композиційно-мовленнєві форми в творах Т. Прохаська "З цього можна зробити кілька оповідань" та "Як я перестав бути письменником" - Курсовая работа

ВСТУП композиційний мовленнєвий прохаський текст Предметом нашого дослідження обрано описові композиційно-мовленнєві форми (ОКМФ): особливості їхньої реалізації в художньому тексті, взаємодія з розповідними та розмірковувальними композиційно-мовленнєвими формами. Також метою роботи є: дослідити теоретичний матеріал з цього питання, особливості редагування і можливості використання набутих знань під час дослідження КМФ «опис». Об’єкти курсового дослідження - тексти Тараса Прохаська «З цього можна зробити кілька оповідань» [9, с. «До безперечних здобутків Прохаська належать його повні, виважені, зрілі (або й перезрілі) речення. Мабуть, саме тому й описи цього автора не належать до грубих книжок, просто не потрібно багато сторінок, багато слів» Маркіян Філевич «Про прозу Прохаська» [21]. На сучасному етапові розвитку української художньої модерністичної літератури, її жанровому розмаїтті, розмаїтті авторської манери викладу: дослідження саме описових одиниць у тексті є питанням актуальним, потрібним і безумовно цікавим. Торкаючись генезису й еволюції композиційно-мовленнєвої форми «опису», варто зауважити, що номінативні речення, які найчастіше зустрічаються в аналізованому типові викладу, інтенсивне їх використання було обумовлене впливом, яке отримало поширення в середині XIX століття телеграфного стилю і стилю записних книжок. [10, с.138] Дослідженню композиційно-мовленнєвих форм, а саме «опису» присвятили свої праці чимало науковців-дослідників: О.Н. Гришина «Соотношение повествования, описания, рассуждения в художественном тексте» (1982), Л.Є. Красовицька «Функціонування текстових категорій у художніх описах» (1996), О.Л. Нечаева «Функционально-смысловые типы речи (описание, повествование, рассуждение)» (1974), З.М. Рымжанова. «О некоторых синтаксических особенностях композиционно-речевой формы описание в импрессионистском прозаическом тексте» (1983) тощо. «Структура художественного текста» (1970), В. В. Одинцов «Стилистика текста» (1980), В.А. Свинцов «Смысловой анализ и обработка текста» (1979), И.Я. Чернухина «Очерк стилитика художественного прозаического текста» (1977) тощо. Роботи цих учених і багатьох інших дають можливість усім, хто цікавиться аналізованим у цій роботі питанням, зрозуміти, чим насправді є художній текст з різних точок зору: лінгвістичної, стилістичної; за якими логічними принципами будується і якими смисловими зв’язками поєднується. Адже нині саме художня література має досить широку читацьку адресу. У другому розділі викладено безпосереднє дослідження текстових одиниць - описи в творах Т. Прохаська, подана їхня детальна характеристика та класифікація, а також визначення особливості їхнього поєднання з розповіддю і розмірковуванням. Характерними для композиційно-мовленнєвої форми «опису» є короткі, автосемантичні речення, складносурядні і складнопідрядні речення, в останніх у ролі підрядних вживаються означальні і додаткові речення, підрядні обставинні місця» [10, с.132] Граматична основа опису створюється дієслівними предикатами у формі недоконаного виду, минулого або майбутнього часу зі значенням продовжуваності стану явища навколишнього середовища. Саме форма «опису» з її паралельним, тобто не суворо логічним, майже вільним зв’язком сприяла широкому використанню номінативних речень, їх компресуванню та усіченню, лексичному різноманіттю наповнення цих речень, практично невичерпним можливостям, а також відсутністю стилістичних обмежень. Таке значення номінативних речень повністю відповідає суті мовленнєвої форми «опису», логічний зміст, котрої зводиться до вираження співіснування предметів і їхніх ознак в один і той же час, зіставлення предметів у просторі» [10, с.138] 1.3 Класифікація описових текстів Усі описові тексти В.М. Хамаганова «Описательный текст в семиотическом аспекте» (2000) поділяє на дві великі групи: візуальні описи і описи-характеристики. На відміну від характеристики у візуальному описі номіновані ознаки об’єкта, конкретні, що спостерігаються у відповідний момент часу. Безпосередній внутрішній опис Обвк, здійснюється персонажем (контрольований) - герой описує певне явище самому собі, присутній ефект редукції досить великий, проте тема опису не змінюється. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА КМФ «ОПИС» На сучасному етапі розвитку української художньої модерністичної літератури, її жанровому та стильовому розмаїтті, письменники-сучасники своїми досить значущими текстами намагаються оновити жанрову палітру української прози, внести певний спалах, оживити і підштовхнути читачів до роздумів над прочитаним, до пошуків між рядками, давши постмодерному читачеві право вибору по-різному інтерпретувати як назви своїх творів, так і самі тексти цілком.