Анатомо-фізіологічні особливості надколінка та їх значення в оцінці механогенезу виникнення переломів. Сучасні методи лікування хворих з переломами надколінка. Фіксація уламків на етапі зшивання з використанням розроблених універсальних кісткових щипців.
Аннотация к работе
Метою даної роботи стало: підвищення ефективності оперативного лікування поперечних та поздовжніх переломів надколінка за рахунок розробки нової операції, яка складається із двошарового черезкісткового шва у поєднанні з подвійним кисетним швом та нашої конструкції, що реалізується за допомогою спеціального репонуючого пристрою; підвищення ефективності оперативного лікування уламчатих переломів надколінка за допомогою розробки універсальної пластини для стабільного остеосинтезу кісткових фрагментів та універсального пристрою для закритої репозиції й компресії кісткових уламків; оптимізація післяопераційного ведення хворих за рахунок створення оригінального лікувально-функціонального ортопедичного апарата для нижніх кінцівок. Для лікування уламчатих переломів надколінка розробити універсальну металеву пластину, яка забезпечує стабільний остеосинтез з можливістю раннього відновлення функції прооперованого колінного суглоба. Для лікування поперечних, поздовжніх та великоуламчатих переломів розробити універсальний пристрій для закритої репозиції і компресії уламків надколінка. Технічне дослідження складалося із розробки лікувально-функціонального ортопедичного апарата для нижніх кінцівок, універсальної пластини для остеосинтезу уламчатих переломів надколінка, пристрою для закритої репозиції і компресії уламків надколінка, а також універсальних репонуючих щипців. Експериментальне дослідження було здійснене на біоманекенах з метою апробації універсального репонуючого пристрою для проведення операції трансоссального зшивання поперечних та поздовжніх переломів надколінка (14 трупів), апробації універсальної пластини для остеосинтезу уламчатих переломів надколінків (16 трупів), а також вивчення механогенезу виникнення різних видів переломів надколінка, траєкторій його руху та різноманітних варіантів зміщення уламків за природних кутів згинання кінцівки (12 трупів).Порівняльно-анатомічне дослідження було спрямоване на вивчення типорозмірів надколінків на 100 трупах, а також на вивчення рентгенограм 145 хворих, що були під спостереженням, для визначення видів переломів, характеру зміщення уламків. Експериментальне дослідження було здійснене на біоманекенах з метою апробації універсального репонуючого пристрою для проведення операції трансоссального зшивання поперечних та поздовжніх переломів надколінків (14 трупів ), для апробації універсальної пластини для остеосинтезу уламчатих переломів надколінків (16 трупів ), а також вивчення механогенезу виникнення різних видів переломів надколінка, траєкторії його руху та різноманітних варіантів зміщення уламків за природних кутів згинання кінцівки (12 трупів). Технічне дослідження складалося з розробки лікувально-функціонального ортопедичного апарата для нижніх кінцівок, універсальної пластини для остеосинтезу уламчатих переломів надколінка, а також пристрою для закритої репозиції і компресії уламків надколінка. Клінічний розділ роботи складається із спостереження над 145 хворими з переломами надколінків протягом 1990-2000 р.р., які лікувалися в ортопедо-травматологічних відділеннях 11-ї міської та в обласній клінічній лікарні міста Одеси, що є базами кафедри травматології і ортопедії Одеського державного медичного університету.Спочатку були вивчені анатомофізіологічні особливості надколінка та їх значення в оцінці механогенезу виникнення переломів. Наступним етапом було порівняльно-анатомічне дослідження надколінків, здійснене методом відпрепарування від 100 трупів дорослих людей. Робота ґрунтується на аналізі лікування 145 хворих з переломами надколінка, які перебували на лікуванні в Одеському травматологічному центрі за період з 1990 по 2000 роки. Всі пацієнти були розподілені на дві групи: піддослідна, у якій було 69 хворих, яких лікували розробленими нами методами; і контрольна група, яка складалася з 76 хворих, яких лікували іншими, звичайними оперативними методами лікування (таблиця 2). Аналіз досвіду лікування хворих з переломами надколінка показав, що найчастіше застосована в Одеському травматологічному центрі операція однорядного П-подібного черезкісткового шва з ряду причин не давала бажаного функціонального результату.Віддалені результати лікування хворих, прооперованих з приводу переломів надколінка описаними вище способами, а також лікування консервативно, за період з 1990 по 2000 рік були вивчені в строки від 1-го року до 5 у 115 хворих із 145, що склало 79,3%. Результати лікування оцінювалися на основі функціональних даних за трибальною системою (хороший, задовільний, незадовільний) - табл.4. Винятком є запропонована нами операція щодо зшивання надколінка двома черезкістковими та двома кисетними швами, накладання яких виключало можливість повторного зміщення уламків. Вивчення найближчих та віддалених (до 2-х років) результатів лікування переломів надколінків, здійснене в Одеському травматологічному центрі, показало, що найкращий функціональний кінець лікування був досягнений за проведення стабільного остеосинтезу універсальною металевою пластиною нашої конструк