Проблема вдосконалення лікувальної тактики при жіночій безплідності, обумовленій дистальними та проксимальними трубними оклюзіями, перитонеальним фактором, кломіфенрезистентним ПКЯ, шляхом диференційованого застосування ендохірургічних методів лікування.
Аннотация к работе
Одним із провідних факторів такої ситуації є те, що у середовищі проживання сучасної людини існує близько 6 млн. хімічних сполук, які надходять до її організму з повітрям, водою та їжею в підвищених концентраціях, а інактивація цих сполук відбувається в печінці. Сприймаючи до уваги універсальну роль циклічних нуклеотидів у регуляції метаболічних процесів на різних рівнях організації організму, ми вважаємо, що вивчення їх вмісту та взаємовідношень між собою при токсичних ураженнях печінки, дозволить зясувати особливості взаємозвязку їх з модифікаційними змінами білків. Враховуючи той факт, що багатьма експериментальними дослідженнями доведена спільність деяких механізмів ушкодження клітин печінки при вірусних гепатитах, та гепатитах, викликаних дією CCL4, то розробка названих питань дозволить розкрити раніше не відомі патофізіологічні механізми токсичного ураження печінки, зясувати, яким чином деструктивні зміни в клітинах печінки відображаються на клініко-лабораторних показниках периферійної крові та екстраполювати їх на аналогічні при хронічних вірусних гепатитах, які являються однією із найважливіших проблем охорони здоровя населення планети. Метою дослідження було вивчення патогенетичних механізмів токсичного та вірусного ураження печінки на основі дослідження порушень реакцій модифікації білків хроматину, змін початкових етапів експресії генома ядер клітин печінки, їх звязок зі станом редокс-системи і на цій підставі розробити шляхи експрес-діагностики та фармакологічної корекції. Встановити закономірності біосинтезу і виходу із ядер клітин печінки РНК, а також залежність цих процесів від вмісту циклічних нуклеотидів, перекисного окислення ліпідів та функціонального стану АОС за умов токсичного ураження CCL4.При проведенні досліджень всі експериментальні тварини були розділені на слідуючі групи: 1) інтактні тварини - контрольна група; 2) тварини після внутрішньошлункового введення олійного розчину CCL4; 3) отруєні CCL4 тварини, яким вводили внутрішньоочеревинно розчин гептралу; 4) отруєні CCL4 тварини, яким внутрішньоочеревинно вводили МІГУ-2, 5) тварини, яким перед веденням CCL4 вводили гептрал. Для досліджень модифікації білків in vivo тваринам внутрішньоочеревинно (із розрахунку на 100 г маси) вводили: при досліджені фосфорилювання - 6,0 МБК NAH232PO4 за дві години до декапітації, при дослідженні ацетилювання - 6,0 МБК 14СН3COONA за півтори години до декапітації, при дослідженні АДФ-рибозилювання - 8,0 МБК 3Н-рибози за 2 години до декапітації; при дослідженні метилювання - 8,0 МБК 3Н-метилметіонину за 1,5 години до декапітації. Активність протеїнкіназ визначали по методу Uno і співавторів (J. Для отримання нативних препаратів РНК із ядер використовували метод Scherrer (1945), а із інкубаційного середовища - метод Swan та ін. В результаті такого комплексного дослідження було зясовано, що внутрішньошлункове одноразове введення CCL4 викликає досить суттєві зміни ацетилювання, АДФ-рибозилювання, фосфорилювання та метилювання гістонів та негістонових білків ядер клітин печінки, при чому необхідно зазначити, що порушення цих процесів у повній мірі залежать від терміну після ураження.