Драматургічна концепція опери М.А. Римського-Корсакова та її висвітлення в музикознавчій літературі. Контрдія опери та її інтонаційно-образний аналіз. Сценічне вирішення задуму в спектаклі "Царева наречена" оперної студії НМАУ ім. П.І. Чайковського.
Аннотация к работе
КУРСОВА РОБОТА з історії російської музики Опера Царева наречена Миколи Андрійовича Римського-Корсакова від композиторського задуму до сценічного вирішення Київ - 2015 Зміст Вступ Розділ 1. Драматургічна концепція опери М. А. Римського-Корсакова та її висвітлення в музикознавчій літературі 1.1 Загальний огляд літератури по темі 1.2 Трактовка концепції Царевої нареченої у музикознавчих дослідженнях 1.3 Спроба формулювання концепції опери Царева наречена Розділ 2. Інтонаційно-образний аналіз 2.1 Основна дія 2.2 Контрдія 2.2.1 Цар 2.2.2 Опричники 2.2.3 Малюта Скуратов 2.2.4 Григорій Грязний 2.2.5 Бомелій 2.2.6 Любаша Розділ 3. П. І. Чайковського Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ Минулоріч минув 170-й ювілейний рік від дня народження великого російського композитора Миколи Андрійовича Римського-Корсакова, оперна творчість якого вже майже півтора століття займає одне з провідних місць на оперних сценах у всьому світі. Царева наречена виконується як на сценах найкращих, провідних світових оперних театрів так і на сценах провінційних, часто посередніх, а також на сценах оперних студій в Москві, Санкт-Петербурзі, Києві, Одесі. А мета дослідження - визначити композиторський задум (ідейну концепцію) опери М. А. Римського-Корсакова Царева наречена і виявити особливості його сценічного втілення на прикладі постановки оперною студією НМАУ ім. П. І. Чайковського. Серед всіх робіт, декілька виявились найкориснішими для нас: монографія А. О. Соловцова, яка включає широкий аналіз опери; і - особливо - роботи О. Кандінського, Л. Серебрякової і Б. Асаф’єва, в яких висвічуються в найповнішій мірі особливості драматургії опери та її концепція. Найбільша група досліджень - це загальна описова характеристика опери, де коротко представлені відомості стосовно історії створення (рік, контекстна ситуація у творчості композитора), жанрове визначення, коротка характеристика драматургічних особливостей з акцентом переважно на образній характеристиці головних персонажів - Марфи, Любаші, Грязного (іноді царя і Бомелія). До робіт з більш ретельним аналітичним викладом відноситься і розділ в книзі В. М. Цендровського Увертюры и вступления к операм Римского-Корсакова, в якій приводиться детальний аналіз увертюри до опери і визначається її драматургічна функція. В своїй роботі Н. А. Римский-Корсаков: темы и идеи его оперного творчества в розділі, присвяченому Царевій нареченій, А. А. Гозенпуд розкриває особливі обставини контексту створення твору (творчі контакти, які впливали на вибір даної теми, сприйняття опери критикою, зокрема Ц. Кюї), описує процес роботи над лібрето (взаємовідносини М. А. Римського-Корсакова і І. Характеристиці вокального стилю Марфи в національному і західно-європейському контексті присвячена стаття Л. Роман. Формулювання ідеї твору найбільш визначено дається наступними авторами - О. І. Кандінським, Л. А. Серебряковою і Б. Асаф’євим, частково Л. А. Рапацькою і А. О. Соловцовим. 1.2 Трактовка концепції Царевої нареченої у музикознавчих дослідженнях Отже, яка ж саме з точки зору дослідників концепція опери Царева наречена?. За О. І. Кандінським Римський-Корсаков виразив в своєму творі протест проти сил пригнічення, які придушують особистість людини і руйнують її життя [5, C. Ця сила, сила гніту виражена через образ Івана Грозного, показаного царем-тираном, який фатально впливає на долі простих людей [5, C. 121] і через якого страждають всі головні персонажі драми: жертвами рокових обставин виявляються не лише Марфа і Ликов, а і Любаша, і опричник Григорій Грязний [5, C. В. Серебрякова виділяє також дві дійові сфери драматургії - основну дію, до якої відносить Марфу і Ликова (іносвітнього простору золотих вінців, які на них надінуть завтра) і контрсферу драми, представлену рядом героїв, тематизм яких, при всьому його розмаїтті, має спільну логічну і інтонаційну основу.