Співацьке дихання як основа хорового виконавства. Значення роботи диригента для його відпрацювання. Аналіз вправ для його розвитку: зі співом та з без нього. Специфіка ланцюгового дихання колективом співаків. Методика одночасного вдиху через рот і ніс.
Аннотация к работе
Міністерство освіти та науки України Відокремлений структурний підрозділ Канівський гуманітарний інститут Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Кафедра мистецьких дисциплін ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ з курсу: «Методика роботи з дитячим хором» на тему: Опанування техніки співацького дихання Виконала: студентка ІV курсу спеціальності «Музичне мистецтво» Коса Ірина Анатоліївна Канів 2016 Зміст Вступ Розділ І. Дихання як основа хорового виконавства Розділ ІІ. Технічні вправи для розвитку дихання 2.1 Вправи без співу 2.2 Вокальні вправи Розділ ІІІ. Тому дуже важливим є розвиток навичок правильного співацького дихання. Адже, діти звикли дихати поверхнево. Важливо домагатися такого виконання фраз, коли ясно проспівується кожен звук, і особливо останній. З огляду на важливість досліджуваної проблеми варто зазначити, що розгляд цих питань знайшов своє відображення в хорознавчих роботах і наукових працях М. Леонтовича [2], К. Пігрова [6], В. Попова [5], Д. Огороднова [4], А. Болгарського, Г. Сагайдак [1], Л. Хлєбникової [10]. Голосовий апарат людини побудований таким чином, що сівацький звук може бути увімкнений лише в момент видиху і весь подальший процес співу відбувається саме за допомогою видиху.