Аналіз онтологічної диференції ідеалу та її ролі у формуванні ейдетики естетичного зразка. Специфіка конструювання онтопоезису мальовничого взірця в витонченій культурі. Суть полісемантичної квантифікації духовного уявлення у просторі художнього символу.
Аннотация к работе
3) розробкою положень, що дозволяють розкрити онтологічну проблематику в площині аналізу суттєвих засад здійснення естетичного ідеалу в естетичній свідомості. З одного боку мистецтво, відмовляючись від ідеалу, виступає як маніфест самодостатності в культурному просторі людства, а з іншого - як відмова від міметизму, ідеалізації, символізації і будь-якого вираження та означення, теоцентричного або антропоцентричного ідеалу в пост-культурі. Проте, втративши мистецтво пост-культури, як поле своєї презентації, естетичний ідеал не полишає меж естетичної свідомості і буде потребувати нового простору, простору належним чином відповідного усім його характеристикам - абсолютного простору. В сучасній філософській та естетичній думці можливо виділити наступні проблемні зони аналізу онтологічних проблем естетичного ідеалу та естетичної свідомості: - естетичний ідеал та естетична свідомість як вираз трансцендентальних структур буття людини (Г. досліджено онтологію картографічного виміру естетичного ідеалу, яка виявляє наступні площини картографічного оформлення естетичного ідеалу в естетичній свідомості: площина горизонтального відношення у вертикальному відношенні «ідеал - естетичний ідеал», площина горизонтального відношення у вертикальному відношенні «естетичний ідеал - естетична річ» та площина горизонтального відношення між вертикальними відношеннями «ідеал - естетичний ідеал» і «естетичний ідеал - естетична річ».Перший розділ - «Розгортання ейдетичної онтології ідеалу в естетичній свідомості» - складається з трьох підрозділів, у яких висвітлено взаємозвязок понять «естетична свідомість» та «естетичний ідеал», ейдетика ідеалу та його розкриття в антиноміях естетичної свідомості. «Класична категоріальна база конфігуративізації понять «естетичної свідомості» та «естетичного ідеалу» проаналізовано неокантіанську постановку питання про естетичну свідомість в системі трансцендентальної логіки як різноманіття динамічних a priori предметних логік буттєвої області регулювання досвіду в апперцепції. «Онтологічна диференція ідеалу та ейдетика естетичного ідеалу» онтологічне дослідження картографії естетичного ідеалу починається з розгляду буття ідеалу, автономною модифікацією якого є естетичний ідеал. Ми маємо наступні площини картографічного оформлення естетичного ідеалу в естетичній свідомості: 1) площина горизонтального відношення у вертикальному відношенні «ідеал - естетичний ідеал»; 2) площина горизонтального відношення у вертикальному відношенні «естетичний ідеал - естетична річ»; 3) плошина горизонтального відношення між вертикальними відношеннями «ідеал - естетичний ідеал» та «естетичний ідеал - естетична річ». Онтична розгортаність естетичної свідомості через вертикаль онтології естетичного ідеалу полягає в експлікації у першу чергу різниці між ідеалом, естетичним ідеалом та естетичною річчю.Встановлено, що в онтології естетичного ідеалу виділяється картографічний (аналіз положень естетичного ідеалу у системі ідеального) та топологічний (аналіз положень естетичного ідеалу у системі естетичного розгортання ідеального) аспекти онтології. На тлі онтології картографічного виміру естетичного ідеалу ми виявили наступні площини картографічного оформлення естетичного ідеалу в естетичній свідомості: - площина горизонтального відношення у вертикальному відношенні «ідеал - естетичний ідеал»; Онтична розгортаність естетичної свідомості через вертикаль онтології естетичного ідеалу полягає в експлікації у першу чергу різниці між ідеалом, естетичним ідеалом та естетичною річчю. Також виявлено, що модифікації естетичної свідомості у своїх онтичних даностях, у ціннісній площині конституюють специфічну область естетичної свідомості, а саме - область естетичних цінностей як варіацій якостей естетичного ідеалу на фоні загальної ідеальної площини ідеалу як такого. Усі зняття антиномій ціннісної площини естетичної свідомості виявляють, що буття досконалості ідеалу, яке схоплюється у категорії естетичного, має особливу модифікацію цієї досконалості, яка має свій вигляд у такому положенні: ідеал як співрозмірна модель оформленої емоціональності у хронотопі континууму досконалості є естетичне.