Номени, які репрезентують рослини в українських східнослобожанських говірках. Аналіз назв корисних рослин у них за принципами номінації, мотиваційними ознаками та типами мотиваційного значення. Способи однослівної, багатослівної номінації флорооб’єктів.
Аннотация к работе
Вивчення діалектної лексики є одним з актуальних завдань сучасної лінгвістики через те, що лексичний склад говірок української мови зберігає багато цінної інформації і про мовлення носіїв говірки, і про навколишній світ. В українському мовознавстві цій тематичній групі лексики присвячено праці Й. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідної теми «Українські східнослобожанські говірки: динаміка мовної системи» (номер державної реєстрації 01030003604), яка виконується на кафедрі української філології та загального мовознавства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка; повязана з темою відділу діалектології Інституту української мови НАН України «Українська діалектна мова сьогодні: онтологічний і гносеологічний аспекти» (номер державної реєстрації 0101U003944). Мета дослідження: описати склад, принципи та способи номінації корисних рослин; проаналізувати просторову поведінку фітономенів в українських східнослобожанських говірках. Джерела дослідження - власні записи, зібрані експедиційним методом у 46 населених пунктах Луганської області за авторською програмою («Програма для збирання діалектних одмін української мови (корисні рослини Східної Слобожанщини)»), що складається з таких розділів: «Питальник» (1 982 питання), «Мережа населених пунктів», «Корисні рослини Східної Слобожанщини (узагальнююча таблиця)», «Морфологічний опис рослин», «Кольорові зображення рослин», «Словник термінів з ілюстраціями» (загальна кількість сторінок - 528).У «Вступі» обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, показано звязок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету й завдання, зясовано обєкт і предмет дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, окреслено джерела й методи дослідження, розкрито наукову новизну, висвітлено теоретичне значення й практичну цінність роботи, подано свідчення про особистий внесок здобувача, апробацію результатів дослідження, публікації, обсяг дисертації, описано її структуру. Більшість фітономенів, мотивованих особливостями морфологічної будови рослини або її частини, указує на цю ознаку безпосередньо й характеризується ТМЗ «той, що відрізняється будовою або формою будь-якої частини від інших родів та видів рослин» (20,0% від загальної кількості фітономенів, мотивованих особливостями морфологічної будови рослини), наприклад: м•елколе|п•еснік ‘злинка’, |аiстри |поуні, ш•чеи|рица запро|кинута, ш•чеи|рица здо|рова, шч•ие|рица зак|ручеина ‘щириця’ та ін. У межах МО «особливості морфологічної будови» в 44,0% фітономенів спостерігається участь різних лексико-тематичних груп у процесі номінації, т.зв. явище інтерномінації, що уповноважує нас на виділення пяти груп фітономенів за ТМЗ, серед яких: «асоціативно подібний за будовою або за формою в цілому або будь-якою своєю частиною до людей різного соціального та суспільного стану, національності або до їхніх частин тіла», наприклад: веи|селі х|лопч•иеки, х|лопч•иеки ‘айстра багаторічна’ (назва пояснюється тим, що численне різьблене листя рослини з кожним подувом вітру грайливо тріпоче, нагадуючи дитинчат, що бавляться); «асоціативно подібний за будовою або за формою в цілому або будь-якою своєю частиною до тварин або до їхніх частин тіла», як-от: ба|ранч•иеки ‘конюшина’, веид|меж•і |вушка, |зайачі |вушки ‘дивина’ та ін. Спостереження інтерномінації в межах МО «колір (забарвлення)» у 24,0% фітономенів уповноважує на виділення пяти груп фітономенів за ТМЗ, серед яких: «подібний за кольором будь-якої частини (квіток та плодів) рослини до інших обєктів флори», наприклад: ле|нок ‘герань’ (за подібністю квіток); «асоціативно подібний за кольором у цілому або будь-якою своєю частиною до людей різного соціального та суспільного стану, національності», як-от: не|в•еста ‘молочай’, ‘калина звичайна, к. цілолиста’ (під час цвітіння), цие|ганочки ‘рябчик малий’ тощо. До першої належить: а) розширення значення, як-от: ‘частина рослини’ > ‘рослина’: коло|сок ‘бромус’, ‘комиш лісовий’, ‘костриця’, ‘колосняк’; б) звуження значення, як-от: ‘родина’ > ‘рід’: з|лаков•і ‘бромус’, ‘колосняк’; в) метафора (власне метафора, наприклад: ‘рослина’ > ‘рослина, яка в цілому або якоюсь своєю частиною подібна до цієї рослини’: бакла|жан ‘помідор їстівний’; ‘предмет’ > ‘рослина, яка в цілому або якоюсь своєю частиною подібна до цього предмета’: с’|в•ічка ‘вероніка’; та метафора, ускладнена деривацією, що включає метафору, ускладнену матеріальною афіксацією без деформації твірної основи, як-от: ‘рослина’ > ‘рослина, яка в цілому або якоюсь своєю частиною подібна до цієї рослини’: а) поле зменшеності-експресивності: суфікс - ок: клев•е|рок ‘астрагал’; суфікс - очк-/ - еичк-: |йолочка ‘хвощ’; ро|машеичка ‘гринделія розчепірена’; суфікс - ец’: бурку|нец’ ‘вероніка’; суфікс - иек: |п•ерч•иек ‘галінсога дрібноцвіта, незбутниця’; суфікс - к-: ра|б•інка ‘пижмо звичайне’; б) поле збільшеності-експресивності: суфікс - нак: жиет’|нак ‘житняк’; в) поле субєктності (носій зовнішніх ознак подібності): суфікс - ниек / -