Критерії для розмежування омонімів і багатозначних слів. Різноманітні типи омонімічних явищ у сучасній кримськотатарській мові залежно від лексичних, граматичних, фонетичних, графічних особливостей. Шляхи виникнення омонімів у кримськотатарській мові.
Аннотация к работе
Проблеми семантики і семасіології як її розділу, що вивчає лексичну семантику, містять ряд питань, повязаних із виокремленням та описанням мовних одиниць (перш за все слів) на основі семантичних відношень різних типів, які існують і між словами (синонімічні, антонімічні, гіпо-гіперонімічні та інші), і між значеннями багатозначного слова (полісемія, енантіосемія). Для того щоб визначити деякі явища як омонімічні, розмежувати омонімію й полісемію та вирішити ряд конкретних питань, повязаних з омонімією, необхідно здійснити семантичний аналіз цих явищ. Різні аспекти омонімії, повязані з визначенням її сутності як явища мови, класифікацією омонімів, вивченням походження омонімів, проблемами семантичного словотворення, розмежування полісемантичних та омонімічних слів, роллю омонімії в розвитку мови тощо досліджувалися Ш. Проте всебічне наукове дослідження омонімії в тюркології, у тому числі визначення межі між явищами омонімії та полісемії, вивчення шляхів виникнення омонімів, укладання словників омонімів тощо, почалося лише зараз. Таким чином, актуальність даного дисертаційного дослідження визначається належністю обраної теми до широкого кола найважливіших сучасних мовознавчих питань, що стосуються проблем лінгво-культурної комунікації, розвитку мови та її сучасного стану, лексичної семантики та інших, що набувають особливого значення для кримськотатарської мови у звязку з її недостатнім теоретичним вивченням і, зокрема, з недослідженістю омонімії.Якщо визначати омоніми як такі, що однаково звучать, але мають різні значення, то при цьому незрозумілою залишається відмінність між багатозначними словами й омонімами. Залежно від цього, до омонімів зараховують або слова (словоформи чи лексеми), які збігаються і за звучанням, і за написанням, або слова, які збігаються при обовязковому однаковому написанні незалежно від звучання, або ж слова, що збігаються при обовязковому однаковому звучанні незалежно від написання. Малаховського, використовується визначення, за яким омоніми - це слова однієї й тієї ж мови в один і той же період її існування, що тотожні між собою фонетично і/чи графічно в усіх або в деяких своїх граматичних формах (і в усіх чи деяких фонетичних або графічних варіантах), але не мають нічого спільного у лексичних і/чи граматичних значеннях. У четвертому підрозділі “Критерії розмежування омонімів і багатозначних слів у сучасній кримськотатарській мові” відзначається, насамперед, що між багатозначними словами і омонімами у багатьох випадках, дійсно, складно встановити межу, а тим більше встановити критерії для визначення цієї межі. Зіставляючи слова “къувет, такъат, ихтидар” з однієї сторони і слова “мушкюль, мудхиш, зор” з іншої, зясовується, що вони виражають зовсім різні поняття, і, отже, слова “кучь” І: ІІ є омонімами);Омоніми утворюють велику підсистему в межах лексичного рівня сучасної кримськотатарської мови, одиниці якої характеризуються системною організацією в плані форми та змісту. Омонімами називаються слова, що збігаються за звучанням і/чи написанням у всіх чи в деяких своїх граматичних формах, але істотно розрізняються у лексичних і/чи граматичних значеннях, що є неминучим результатом історичного розвитку мови. Багатозначні слова й омоніми мають деякі подібні риси, а саме: їм властива тотожність форми, вимови, написання; належать до однієї частини мови (лексична омонімія); здатні утворювати нові слова. Розмежування полісемії й омонімії з урахуванням формальних розходжень має несамостійний, допоміжний характер, що лише підтверджує факти, виявлені за допомогою власне семантичного аналізу, і зводиться в основному до вказівки на семантичні невідповідності словотвірних відношень між словами, утвореними від омонімів, і т. ін. У кримськотатарській мові, як і в багатьох інших мовах, часто виникають спірні випадки: вважати ті чи інші слова омонімами чи розглядати їх у межах одного слова як явище полісемії; іншими словами: існує в сучасній мові значеннєва взаємодія між тими або іншими значеннями чи не існує.