Роль Ольвії як одного з найбільших полісів Північного Понта в планах Македонії в особі великого полководця Олександра під час його завойовницьких походів. Проведення облоги міста одним з воєначальників Олександра - Зопіріоном. Загибель війська Зопіріона.
Аннотация к работе
Зважаючи на це немає підстав відривати похід Зопіріона від задумів Олександра - похід, без сумніву, був задуманий самим царем, про що свідчить перш за все велика чисельність війська, що відправлялася в Скіфію: цей тридцятитисячний корпус трохи поступався армії, з якою цар переправився через Геллеспонт, так що цей захід не міг не бути санкціонований Олександром. Згідно бойового розрахунку Зопіріон повинен був оперативно розгромити скіфів і разом з армією рухатися степом на схід. «Перший удар процвітанню Ольвії, - писав він, - був, по всій вірогідності, нанесений облогою Зопіріона», яка виявилася «однією з перших ланок довгого ланцюга лих, які обплутали колись багату та щасливу Ольвію»; адже навіть, «щоб відбитися від Зопіріона», знадобилися« надзвичайні та вкрай ганебні для держави заходи». Однак слідів руйнувань міста немає, так що археологи, для яких так звана облога Ольвії Зопіріоном завжди була аксіомою, повязували з нею не стільки руйнування, скільки радикальну перебудову міста в кінці IV - початку III ст. до н. е. Виноградов впевнено зазначає, що оскільки єдиною близькою за часом документу подією, яка поставили під загрозу свободу і незалежність Ольвії, була облога її Зопіріоном, то саме завдяки цьому надзвичайному заходу було досягнуто одностайність жителів поліса, мобілізовані всі сили на оборону і тим самим врятована від македонського завоювання сама міська громада [12].