Переосмислення історичних подій на Луганщині у роки Великої Вітчизняної війни. Аналіз антифашистської боротьби, розвитку руху Опору в Донбасі. Особливості окупаційної політики у регіоні. Вивчення діяльності радянських підпільно-партизанських формувань.
Аннотация к работе
Відновлення державної самостійності України відкрило перед науковцями-гуманітаріями широкі можливості для критичного переосмислення історичних подій минулого, звільнивши їх від пресу цензури та ідеологічного тиску. Крім того, спостерігається ріст зацікавленості широкої громадськості до історичного минулого, зокрема, до подвигу народу України у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. Тенденційний підхід минулих років до оцінки позицій різних політичних сил антифашистського руху Опору в Україні трагічно відбився на долях сотень тисяч наших співвітчизників, які, борючись проти фашизму, мали власні переконання, відмінні від офіційної ідеології. Для вирішення цього завдання велику роль може відіграти проведення регіональних досліджень, що ґрунтувалися б на сучасних методологічних принципах, оновленій термінологічній базі, критичному аналізі здобутків попередників та нових архівних джерел, що лише зараз стали доступними дослідникам. Отже, переосмислення та введення у дисертацію сучасного науково обґрунтованого аналізу сутності розгортання та становлення руху Опору на Луганщині є актуальним, оскільки дає нагоду визначити та обєктивно зясувати коло теоретичних і практичних питань.У вступі обґрунтовується актуальність теми, конкретизуються обєкт та предмет роботи, визначаються мета та основні завдання дослідження, його наукова новизна, теоретичне та практичне значення, наведені дані щодо апробації одержаних результатів дослідження, містяться відомості про структуру і обсяг роботи, визначається термінологія, що використовується в роботі. Перший період розпочався ще в роки війни, але систематичне і цілеспрямоване вивчення історії розпочалося у перше повоєнне десятиріччя Аналіз. наукової літератури першого періоду свідчить про те, що основні питання та аспекти Великої Вітчизняної війни знаходились у стадії активної розробки, вивчення і систематизації. Значне місце партизанам, їхній боротьбі з окупантами, а також з українськими націоналістами відведено в працях англомовних авторів, присвячених фашистській окупаційній політиці. В ньому аналізуються такі питання, як процес розвитку радянського руху Опору, причини його поразки в 1941-1942 рр.; значна увага приділяється підпільно-партизанській боротьбі в Україні, діяльності ОУН-УПА; вміщено історіографію праць з історії руху Опору в Україні. У роки незалежності України зявився ряд монографій з історії Великої Вітчизняної війни, чільне місце серед яких посідають питання руху Опору проти загарбників на окупованих територіях.У висновках містяться основні положення дисертації, що виносяться на захист: - антифашистський рух Опору в Ворошиловградській області існував у двох основних формах: організованого (радянські підпільно-партизанські формування та націоналістичне підпілля ОУН) і неорганізованого (стихійний спротив цивільного населення); дослідження числа учасників руху Опору, масштабів збитків, яких завдавали вони своєю боротьбою, різноманітність методів боротьби дозволяє відмітити тенденцію збільшення таких показників від початку окупації області до її визволення частинами Червоної Армії. боротьба з німецькими та іншими окупантами на тимчасово окупованій території велась всіма доступними для патріотів засобами.