Питання духовно-релігійного життя на території окупованої України, їх значення в період незалежності. Релігійне становище на території генеральної області "Київ" (1941-1944 рр.). Процес співпраці й протистояння між релігійними групами та німецькою владою.
Аннотация к работе
Українські та зарубіжні дослідники завдяки відкриттю засекречених раніше фондів Державних архівів, які були недоступні для широкої громадськості, відкривають нові сторінки релігійного протистояння на українських землях в період Другої світової війни. З початком окупації України та утвердженням "нового порядку" політика щодо церкви суттєво змінилася. Німці та їх спецслужби впливали на розвиток конфесійної ситуації в Україні для досягнення своїх воєнно-політичних цілей і керувалися принципом "поділяй і володарюй". Окупанти ще напередодні війни мали свідчення про невдоволення політикою радянської влади серед населення та заборони сповідати свою релігію і саме цим намагалися здобути прихильність жителів України. Сформувалися дві церкви, ієрархи яких по-різному оцінювали перспективи православя в Україні.