Оксидантні механізми порушень стану магістральних судин і серця у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та їх корекція - Диссертация

.2 Методи обстеження хворих3.1 Параметри структурно-функціонального стану серця і магістральних судин у хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та за умов нормального вуглеводного обміну 3.1.1 Ехографічні показники стану серця і магістральних судин у хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію без супутнього порушення вуглеводного обміну та за умов наявності цукрового діабету 2 типу 3.1.2 Особливості структурно-функціонального стану серця і магістральних судин у хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію в залежності від ступеню компенсації вуглеводного обмінуПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇІнші дослідження доводять взаємозвязок гемодинамічних факторів з порушеннями ліпідного та вуглеводного обмінів, розглядають механізми формування ремоделювання серця і судин як у осіб з АГ, так і у хворих на АГ у поєднанні з ЦД2т [34]. Аналіз даних Фремінгемського дослідження показав, що наявність АГ у хворих на діабет асоціюється з підвищенням ризику розвитку будь-яких серцево-судинних подій на 57 % і на 72 % - ризику смерті від будь-яких причин [3, 9]. Внутрішньоклітинна продукція одного з видів АФК може призвести до запуску ланцюгової реакції окиснення з утворенням декількох інших видів радикалів [64]. У даний час доведено, що процес ПОЛ починається з реакції ініціювання ланцюга, внаслідок чого утворюються супероксидний та гідроксильний радикали, формування яких поблизу клітинної мембрани призводить до взаємодії з поліненасиченими жирними кислотами бічних ланцюгів ліпідів і формування вільного радикала вуглецю у клітинній мембрані. Фахівці відзначають, що при ЦД виникають «ідеальні» умови для формування ОС: збільшується вміст субстратів окислення (глюкоза та ліпіди) і знижується активність природних антиоксидантних систем, таких як глутатіон, СОД, КАТ та глутатіонова пероксидаза [89].Відповідно до мети та задач дослідження проведено комплексне обстеження 146 пацієнта з АГ, які дали письмову інформовану згоду на участь в дослідженні та відповідали критеріям включення у дослідження. Критерії включення в дослідження: чоловіки та жінки віком від 45 до 68 років; вага тіла: нормальна (індекс маси тіла (ІМТ) - 18-24,9 кг/м2), надлишкова (ІМТ від 25 кг/м2 до 29,9 кг/м2), ожиріння І ступеня (ІМТ 30-34,9 кг/м2) (за критеріями International Diabetes Federation, 2005); наявність АГ II стадії 2 і 3 ступеню, тривалістю захворювання до 10 років, що виникла не менш ніж за 5 років до встановлення діагнозу ЦД2т; ЦД2т середньої важкості, компенсований та субкомпенсований, тривалістю з моменту встановлення діагнозу не більше ніж 5-7 років; наявність ХСН не більше ніж II ФК за класифікацією NYHA (Нью-Йоркської Асоціації Серця, 1964); фракція викиду за даними ехокардіаграфії > 50 %; відсутність інфарктів та інсультів в анамнезі; рівень креатиніну та печінкових трансаміназ у межах фізіологічної норми; відсутність протеїнурії; задовільна ультразвукова візуалізація серця та магістральних судин (аорти, легеневої артерії, сонних артерій, плечових артерій, артерій нирок). Контрольна група складалася з 45 практично здорової особи, у яких АГ і ЦД2т були виключені на підставі комплексного клініко-інструментального обстеження, та яка була порівняною за статтю, віком, фактором куріння з групами хворих: 30 жінок (67 %) та 15 чоловіків (33 %) у віці 45-68 років з медіаною 55 років. Надлишкова вага була у 32 пацієнтів (31,4%) основної групи, ожиріння І ступеня мали 59 хворих (57,8%). Основну групу хворих було поділено на дві: пацієнти першої групи (n=50) отримували базисне лікування, а другої (n=52) - додатково отримували антиоксидантний препарат, скавенджер супероксидрадикалу тіотриазолін на протязі 8 тижнів у таблетках у дозі 600 мг на добу в три прийоми.Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання дослідження: проаналізувати доступні для вимірювання ультразвукові параметри з метою відбору МПСС, серед відібраних МПСС винайти групи показників, що визначають особливості ремоделювання серця і судин на різних етапах клінічного стану (АГ без порушення вуглеводного обміну, поєднання АГ з ЦД2т на стадіях компенсації та субкомпенсації), оцінити взаємозвязки маркерних показників з параметрами системи ОС та АОЗ; у пацієнтів з АГ у поєднанні з ЦД2т дослідити особливості стану вазорегулюючої функції ендотелію магістральних артерій, вивчити звязки показника ЕЗВД з клінічним станом хворих, станом їх вуглеводного обміну, показниками структурно-функціонального стану магістральних судин та розробити на підставі використання традиційних параметрів ультразвукової діагностики додатковий спосіб оцінки ЕЗВД; у хворих на АГ у поєднанні з ЦД2т дослідити взаємозвязки між станом ендотелію та показниками про-та антиоксидантної систем, визначити показники, що мають найбільшу інформаційну цінність в діагностиці ЕД при коморбідністі - АГ з ЦД2т; на основі вивчення показників ремоделювання серця і судин у хворих на АГ у поєднанні з ЦД2т розробити діагностичний алгоритм нозологій з використанням комплексних інтегральних п

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Роль факторів оксидативного стресу в механізмах розвитку порушень структурно-функціонального стану серця і магістральних судин у хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу

1.2 Система антиоксидантного захисту у хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію з супутнім цукровим діабетом 2 типу

1.3 Можливості медикаментозної корекції порушень окислювального гомеостазу у хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ