Визначення особливостей правової регламентації перестрахової діяльності в Україні і ЄС. Вивчення системи регулювання правовідносин у сфері здійснення перестраховки ризиків в страховиків-нерезидентів. Шляхи модернізації страхового законодавства України.
Аннотация к работе
Страховиками (перестрахувальникам, цедентами) у вказаних відносинах виступають страхові компанії - резиденти, які відповідно до Закону України "Про страхування" [4] повинні відповідати наступним вимогам: створення у певній організаційно - правової формі (акціонерне, повне, командитне або товариство з додатковою відповідальністю); наявність статутного капіталу у обсягах визначених Законом (1 млн.євро та 1,5 млн.євро в залежності в від того здійснює страховик діяльність із ризикових видів страхування або із страхування життя відповідно); наявність не менше трьох засновників/ учасників; необхідність отримання ліцензії на здійснення страхової діяльності; цільова спрямованість формування страхових резервів та необхідність інвестування коштів страхових резервів у законодавчо визначені активи певних категорій, тощо. Перестраховиками є страхові та/або перестрахові компанії нерезиденти України, тобто іноземні субєкти господарювання, на діяльність яких на національному перестраховому ринку України поширюється, окрім спеціального, також і законодавство про зовнішньоекономічну діяльність. Коло спеціального законодавства з питань регулювання перестрахової діяльності в Україні у страховика та/або перестраховика нерезидента окреслено наступними нормативними актами: Законом України "Про страхування", Постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року №124 "Про затвердження вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента" (далі - Постанова КМУ №124) [5], Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 28 березня 2011 року №153 "Про затвердження Порядку реєстрації договорів перестрахування" (далі - Розпорядження Держфінпослуг №153) [6], Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 3 грудня 2004 року №2885 "Про затвердження Вимог до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків - нерезидентів" (далі - Розпорядження Держфінпослуг №2885) [7], Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 4 червня 2004 року № 914 "Про затвердження Порядку надання страховиками (цедентами, перестрахувальниками) інформації про укладені договори перестрахування із страховиками (перестраховиками) нерезидентами до Держфінпослуг" (далі - Розпорядження Держфінпослуг №914) [8]. Слід вказати, що згідно п.6 Постанови № 124 саме страховики - резиденти (цеденти, перестрахувальники) несуть відповідальність за дотримання вказаних вимог при укладенні договорів перестрахування із нерезидентами. Як визначають аналітики, рейтинги при здійсненні зовнішньоекономічних операцій із перестрахування слід розглядати лише як допоміжний критерій для перестрахувальника при здійсненні вибору контрагента за договором перестрахування.[9, с.72] До того ж, в якості критики вказаного положення, слід відзначити, що не існує єдиної методики визначення рейтингів фінансової надійності (стійкості) нерезидентів у тих рейтингових агенціях, перелік яких міститься у Розпорядженні Держфінпослуг №2885, як наслідок, вказаними агенціями використовуються різні критерії (підходи визначення) платоспроможності для встановлення відповідного рейтингу.354-1 "Договір перестрахування", з огляду на господарсько - правову природу договорів перестрахування; сформулювати науково - обґрунтовану дефініцію "перестрахова діяльність"; прийняти Закон України "Про перестрахову діяльність в Україні" в якому закріпити поняття: перестрахова діяльність, перестрахова компанія, договір перестрахування; та визначити: порядок організації, здійснення та припинення діяльності перестрахових компаній, правову природу відносин із перестрахування, особливості порядку укладення договорів перестрахування, істотні умови договору перестрахування, інше; внести зміни до чинного законодавства України шляхом виключення обмежень щодо здійснення перестрахової діяльності із страховиками / перестраховиками нерезидентами; встановити для діяльності страховиків /перестраховиків нерезидентів та їх правового статусу на території України національний режим, що закріплено законодавством про зовнішньоекономічну діяльності та міжнародними договорами ратифікованими Україною; гармонізувати законодавство України про перестрахову діяльність в частині перестрахування ризиків у страховика/ перестраховика нерезидента до законодавства ЄС.