Опис міжнародно-правових актів, що покликані здійснювати охорону прав людини на сприятливе навколишнє середовище. Аналіз причин неефективності їх застосування в Україні. Шляхи їх імплементації в законодавство держави. Основні об’єкти охорони довкілля.
Аннотация к работе
Закономірним вбачається і загальносвітове погіршення стану навколишнього природного середовища, що актуалізувало нову проблему, а саме забезпечення його захисту, передусім правовим шляхом, а отже, й захисту наскаперед основних, екологічних прав людини та віднайдення механізмів його реалізації. Наслідком міжнародної співпраці має стати формування такого загальносвітового міжнародного правопорядку у сфері екологічних прав людини, який допоможе кожному безперешкодно користуватися власним правом на безпечне для життя та здоровя сприятливе навколишнє середовище. Необхідність міжнародно-правового забезпечення прав людини, зокрема екологічних, обумовило створення ряду міжнародних організацій, серед яких слід виділити ООН, ЮНЕСКО, Раду Європи, Європейський суд з прав людини та ін., а також прийняття широкого масиву міжнародно-правових актів (декларацій, директив, договорів, конвенцій, угод, хартій та ін.) екологічного спрямування. Крім того, кожна людина має право на безпечне для життя й здоровя довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. До того ж, Україна підтвердила понад 40 міжнародних природоохоронних конвенцій глобального та регіонального значення, серед яких: Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовища існування водоплавних птахів (1971 р.); Конвенція про охорону всесвітньої культурної й природної спадщини (1972 р.); Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ їх існування в Європі (1979 р.); Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (1979 р.); Віденська конвенція про охорону озонового шару (1985 р.); Конвенція про захист Чорного моря від забруднення (1992 р.); Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (1992 р.); Конвенція про охорону біологічного різноманіття (1992 р.); Конвенція про ядерну безпеку (1994 р.); Оргуська Конвенція (1999 р.).