Дослідження основних закономірностей функціонування окличних висловлювань у сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Визначення їхньої семантичної організації й прагматичної спрямованості у створенні емоційного фону комунікативної взаємодії.
Аннотация к работе
Урахування здобутків галузей знання стосовно відносин людини із зовнішнім світом, а також стосовно впливу внутрішніх переживань мовця на його мовленнєву діяльність становить основу вивчення відображення психічних явищ через систему мовних засобів (О. П. Окличним висловленням належить визначальне місце в системі емотивних мовленнєвих одиниць, оскільки в них поєднуються лексичні, синтаксичні, паравербальні та невербальні засоби вияву емоцій і емоційних станів комунікантів (О. П. Попри досить численні лінгвістичні розвідки з питань емоційної мовленнєвої поведінки людини, роль конкретних мовних одиниць у створенні й розвитку емоційного фону кооперативної та конфронтативної діалогічної взаємодії мовців не отримала на сьогодні достатнього висвітлення, чим зумовлена необхідність дослідження окличних висловлень (далі ОВ) як одного з основних засобів побудови спільного емоційного фону комунікативної взаємодії у процесі реалізації ними різних типів емоційних реакцій та інтенцій мовця, а також впливу на емоційну сферу співрозмовника. окличний висловлювання англомовний діалогічний Дисертацію виконано у межах комплексної теми "Когнітивні й комунікативні дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" кафедри граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року). Мета та завдання дослідження зумовили використання таких методів лінгвістичного аналізу: метод структурно-семантичного аналізу застосовано для виявлення структурних ознак ОВ та розробки їхньої класифікації; за допомогою методу актомовленнєвого аналізу були визначені іллокутивні моделі мовленнєвих актів ОВ; метод контекстуального аналізу використовувався для зясування мовних та позамовних чинників, що визначають тип емоцій, виражених за допомогою ОВ, та перлокутивного ефекту емотивного впливу ОВ; методика інтенціонального аналізу прислужилася для розмежування кооперативного і конфронтативного спрямування емоційної поведінки мовців та висвітлення специфічних операцій планування діалогічного дискурсу з ОВ; метод комунікативно-функціонального аналізу дозволив розглянути роль ОВ у створенні інтенсивності емоційного фону дискурсивної взаємодії мовців; за допомогою методу дискурсивного аналізу були розкриті основні стратегії, тактики і прийоми, спрямовані на вибудовування емоційного фону комунікації.Це структури з таким формульним записом: 1) What Noun!, How Adjective!, What/How Noun Verb! та деякі інші структури, що характеризуються порядком слів двох типів: What/How OBJVS (І. Г. Позначення семантичного ядра висловлення разом із відображенням структури ситуації (події) та ставлення учасників мовленнєвого акту до цієї ситуації (події) у висловленнях окличної природи може здійснюватися за допомогою предикативних та непредикативних конструкцій. Співвідношення емоційного стану мовця, що визначає перебіг продукування висловлення, і пропозиційної структури ОВ має обернено пропорційний характер (див. рис.1): Непропозитивні ОВ не реалізують первісного задуму мовця, а виражають внутрішній афективний стан та ставлення до ситуації комунікантів подібно до елементарної рефлекторної реакції на подразник. На основі критерію прозорості, доступності сприйняттю емоційного модального змісту нами виділяються три групи афективних непропозитивних ОВ: 1) афективи з обмеженими функціональними можливостями для вираження тактильних, візуальних чи смакових відчуттів продуцента висловлення (ick!, yuk!, yum!, ugh!, wow!, yahoo!); 2) емотивні фразеологічні вирази з використанням релігійних сюжетів та персонажів, емоційний модальний зміст яких має відмітну рису універсальності (Dear God!, Gosh!, Mother Goddess!, Lord above!, Hallelujah!); 3) вигукові синтаксичні утворення з лексично окресленим полюсом емоційної реакції (Hell!, God Damn!, Thank God!, Praise Jesus!) Емотивні окличні висловлення структурно відповідають формулам: What Noun!, How Adjective!, What/How OBJVS!, It is Adjective How/That Adjective Noun Verb!, It is Adjective Noun!, Noun Verb What/How (Noun Verb)!Окличне висловлення визначається у праці як висловлення зі специфічним синтаксичним та графічним оформленням, комунікативною метою якого є відображення експресивно-апелятивної психоемоційної діяльності комунікантів. Вплив різних за інтенсивністю емоцій на превербальному етапі пропозиціоналізації ОВ спричиняє асиметрію інформативного та субєктивного компонентів у пропозиційній структурі цих висловлень. Взаємодія когнітивних та емоційних процесів у продукуванні ОВ різних типів послідовно позначається на структурно-семантичній організації висловлень, іллокутивних моделях мовленнєвих актів ОВ, а також на їхньому застосуванні у дискурсивних стратегіях англомовної діалогічної взаємодії. Проектування мисленнєвих операцій (експресивної іллокутивної сили) на іллокутивні акти ОВ диференційовано відображає інформацію про намір мовця висловити оцінку та ставлення до повідомлюваного, пере