Вивчення цілісної системи способів охорони прав акціонерів у цивільному праві шляхом класифікації способів. Характеристика способів охорони прав акціонерів у цивільному праві. Аналіз підстав застосування захисту прав акціонерів у цивільному праві.
Аннотация к работе
Актуальності розробці проблем охорони прав акціонерів надає набуття чинності новим Цивільним кодексом України, в якому по новому була викладена позиція законодавців щодо правового режиму цінних паперів, в тому числі і акцій. Дослідження проблем охорони прав акціонерів має особливе теоретичне значення, оскільки сприяє розвитку важливих категорій теорії цивільного права - правової охорони, правового захисту, способів охорони прав акціонерів. Необхідність поглибленого вивчення окремих способів захисту прав акціонерів, таких як визнання права власності на акції, витребування акцій із чужого незаконного володіння, тощо, обумовлюється тим, що з розвитком компютерних технологій поширеними є емісії акцій у бездокументарній формі. Аналіз Цивільного кодексу України, інших актів чинного законодавства, матеріалів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, судової практики, підтверджує думку про те, що недостатня теоретична розробка таких питань, як правовий режим акцій, застосування інституту права власності до акцій, випущених в документарній або бездокументарній формі, і відповідно, особливості захисту прав власників акцій за допомогою загальних способів захисту цивільних прав, призводить до непослідовного відтворення в законодавстві концепції правового режиму акцій, охорони прав акціонерів, та ускладнень в правозастосовчій практиці при реалізації чинного законодавства. При цьому, питання обєднання способів охорони прав акціонерів у цілісну систему шляхом їх класифікації, висвітлення проблем визнання права власності на акцію, витребування акції з чужого незаконного володіння, дослідження підстав захисту прав акціонерів, потребують окремого детального вивчення.Зазначений правовий режим акції дозволяє визначати субєктивні права акціонера “на акцію”, які мають речовий характер, обєктом яких є сама акція, та права “із акції” (право брати участь в управлінні товариством, брати участь у розподілі прибутку та одержувати його частину (дивіденди), одержувати інформацію про діяльність акціонерного товариства, тощо) та надає можливість здійснювати захист прав акціонера, поряд з іншими способами захисту, речово-правовими способами. Визначення дуалізму юридичної сутності акції надало дисертанту підстави визначити, що обєктами охорони у цивільному праві є "права на акцію", які є абсолютними, носять речовий характер і їх обєктом є сама акція, а також субєктивні корпоративні права акціонера “із акції”, які не належать до речових або зобовязальних прав, обєктом яких є відносини між держателем акції і особою, зобовязаною по цієї акції. Автор визначає охорону прав акціонерів у цивільному праві як сукупність способів, спрямованих на забезпечення реалізації закріплених правовими нормами субєктивних прав акціонера, зокрема права власності на акцію та корпоративних (майнових та немайнових) прав із акції у їх позитивному розвитку, а також способів, передбачених правовими нормами (захисного характеру) і спрямованих на відновлення порушених прав акціонерів або їх визнання або компенсацію заподіяних збитків особам, які їх зазнали. Автор робить висновок про те, що класифікуючи способи охорони прав акціонерів у цивільному праві слід враховувати наступні умови: 1) правовий захист є складовою частиною категорії правової охорони, тому лише частина способів систематизується в розроблених класифікаціях правового захисту цивільних прав; 2) акція є обєктом речового права, тому логічним є застосування до неї речово-правових способів захисту, але ці конструкції мають певні особливості; 3) акція є специфічним обєктом права, оскільки вона сама по собі не становить будь-якої цінності, а таку цінність мають права із акції, тому існує два обєкти правової охорони: право власності акціонера та корпоративні (майнові та немайнові) права; 4) особливості правового регулювання відносин в сфері ринку цінних паперів надають підстави для висновку, що традиційні способи не дозволяють в повній мірі забезпечити охорону прав акціонерів, тому необхідними є спеціальні способи захисту. Автором підтверджено думку про те, що в законодавстві необхідно закріпити норми, спрямовані на реалізацію корпоративних прав акціонерів, зокрема: 1) спрямовані на реалізацію права акціонера отримувати інформацію про діяльність акціонерного товариства, тобто закріпити в законодавстві обовязок акціонерного товариства надати таку інформацію, визначення строку надання інформації та встановлення відповідальності за ненадання інформації; 2) спрямовані на реалізацію права акціонера брати участь в управлінні товариством: норми, регламентуючі діяльність рахункової комісії, зокрема, порядок її формування та здійснення повноважень; щодо наслідків зборів акціонерів, які не відбулися, насамперед, положення щодо зниження кворуму; дати складення реєстру акціонерів; повідомлення акціонерів про проведення зборів; які визначають необхідність та встановлюють форму документа, що підтверджує голосування акціонера на загальних зборах (документ може складати емітент або реєстратор, що здійснює р