Охорона праці в галузі - Контрольная работа

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Сумський державний університет Кафедра економіки Контрольна робота з дисципліни : Охорона праці в галузі Суми2012 Зміст Вступ 1. Соціально-економічне значення заходів з охорони праці 1.1 Соціальне значення охорони праці 1.2 Економічне значення охорони праці 1.3 Пільги та компенсації у звязку з несприятливими умовами праці 1.4 Витрати на охорону праці та втрати через травматизм та професійну захворюваність 2. Безпечна організація будівельного майданчика 5. Контрольні задачі Висновок Список літератури Вступ Охорона праці - як галузь людської діяльності - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини у процесі її трудової діяльності. Охорона праці як соціально-технічна дисципліна вивчає теоретичні та практичні питання безпеки праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням і отруєнням, аваріям (катастрофам),пожежам і вибухам на виробництві. Вона вивчається з метою формування у майбутніх фахівців необхідного рівня знань та умінь з правових й організаційних питань охорони та гігієни праці, виробничої санітарії,техніки безпеки, а також активної позиції щодо практичної реалізації головного принципу Конституції України - пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників відносно результатів виробничої діяльності. 1) Зростання продуктивності праці в результаті збільшення фонду робочого часу за рахунок: • скорочення внутрішньозмінних простоїв шляхом попередження передчасного стомлення, а також зниження числа або ліквідації мікротравм, обумовлених несприятливими умовами праці. Попередження передчасного втоми з допомогою раціоналізації умов праці, введення оптимальних режимів праці та відпочинку та інших заходів на харчових підприємствах сприяє збільшенню ефективного використання робочого часу. Цей же результат дає ліквідація мікротравм, так як кожна з них супроводжується втратою до 2-х годин робочого часу; • скорочення цілоденних втрат робочого часу в результаті зниження рівня або ліквідації тимчасової непрацездатності через виробничого травматизму, професійної і загальної захворюваності. 2) Збереження трудових ресурсів і підвищення професійної активності працюючих за рахунок: • поліпшення стану здоровя працюючих і збільшення середньої тривалості їх життя шляхом поліпшення умов праці, що також супроводжується збільшенням виробничого стажу працюють при їх високої трудової активності; • підвищення професійного рівня внаслідок зростання кваліфікації і майстерності у звязку зі збільшенням виробничого стажу; • можливості використання залишкової трудової активності, великого практичного досвіду та професійних знань пенсіонерів по старості та інвалідів на доступних для них роботах і забезпеченні відповідних їх фізичним можливостям умов праці. На харчових підприємствах одним з основних шкідливих виробничих факторів є надлишки теплоти. При температурі повітря на робочих місцях 26 - 30 ° С працездатність людини складає всього 20 - 50% її рівня при температурі 18 ° С. Так, наприклад, при інтенсивності шуму на робочому місці 90 дБА робітник у середньому витрачає на 20% більше фізичних зусиль і нервово-психологічних навантажень для того, щоб зберегти вироблення, яку він забезпечує при інтенсивності шуму 70дБА; • підвищення ефективності використання обладнання та фонду робочого часу за рахунок зниження внутрізмінних простоїв через погіршення самопочуття за умовами праці і мікротравм. Результати досліджень НДІ праці свідчать про те, що перевищення допустимої температури повітря в робочій зоні виробничих приміщень на 1 ° С супроводжується збільшенням втрат робочого часу через серцево-судинних захворювань у середньому на 4,1 дня в розрахунку на 100 робітників, а перевищення допустимого рівня шуму на робочому місці на 10 - 20 дБ збільшує тривалість тимчасової непрацездатності по тій же причині в середньому на 2,7 дні на 100 працюючих. 4. Тому в даний час на багатьох харчових підприємствах ще широко використовується система пільг і компенсацій, що надаються особам, зайнятим на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (кочегари парових та водогрійних котлів, машиністи аміачних компресорів і ін.) Право на отримання пільг і компенсацій мають робітники, ІТП і службовці, професії і посади яких зазначені в спеціальних списках і переліках виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, затверджених Кабінетом Міністрів України. За даними НДІ праці кошти, що витрачаються на поліпшення умов праці, в загальній сумі витрат на охорону праці становлять близько 25%, а витрати на пільги, компенсації та відшкодування несприятливих умов праці - близько 75%. 2.Безпека праці в ковальсько-пресовому виробництві Санітарно-гігієнічні умови праці в ковальсько-пресових цехах характеризуються наявністю в повітрі виробничого приміщення шкідливих токсичних речовин: масляного аерозолю, що утворюється при змаз