Правове забезпечення охорони праці на виробництві. Характеристика іонізуючого випромінювання, його дія на організм людини, нормування і захист. Облаштування безпечних зон устаткування; блискавкозахист будівель і споруд; розрахунок вентиляції і освітлення.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни: Охорона праці Суми 2010 ЗМІСТ 1. Теоретична частина 1.1 Закон України «Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» 1.2 Характеристика, дія на організм людини, нормування та захист від іонізуючого випромінювання 1.3 Небезпечні зони устаткування. Класифікація та призначення засобів захисту 1.4 Улаштування і розрахунок блискавкозахисту будівель і споруд 2. Теоретична частина 1.1 Закон України «Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» Загальнообов’язкове державне соціальне страхування є основною організаційно-правовою формою. Друга, запобіжна функція, пов’язана з відверненням бідності шляхом надання громадянам можливість протягом свого активного життя здобути право на соціальне забезпечення ( від безробіття, хвороби, нещасного випадку на виробництві, інвалідності, в похилому віці тощо). Цю функцію виконує загальнообов’язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов’язків та гарантій, яка передбачає надання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі настання страхового випадку за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями, а також фізичними особами на користь яких здійснюється страхування. Отже, особистість має бути базовим елементом стратегії національної безпеки держави, а безпека людини та якість її життя як важливий і невід’ємний атрибут соціального розвитку української спільноти - одним із пріоритетів сталого розвитку держави. З безпекою людини безпосередньо пов’язана категорія, яку деякі дослідники називають умовно «вартістю людського життя». Особливості загальнообов’язкового державного соціального страхування: · умови і порядок здійснення визначаються законом, а не договором; · участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні є обов’язковою, а не добровільною; · перелік страхових випадків передбачений в законодавстві; · страховий внесок не є об’єктом права власності застрахованої особи, тому, поки з цією особою щось не станеться (страховий випадок), цією сумою можуть користуватись інші · розмір страхових виплат співвідноситься із середнім заробітком та прожитковим мінімумом. Вони стають суб’єктами після укладення трудового договору, або після реєстрації у відповідних фондах соціального страхування. Страхувальники - це особи (роботодавці, а деколи і самі застраховані), які сплачують страхові внески. Субєктами страхування від нещасного випадку :є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники (роботодавці, а в окремих випадках -застраховані особи) та страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть застрахуватися: 1) священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах; 2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно; 3) громадяни - субєкти підприємницької діяльності. Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства, установи, організації проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообовязкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Витрати на похорон потерпілого бере на себе Фонд згідно порядку, який встановлений Кабінетом Міністрів України. Біологічний вплив ІВ на людину поділяють на: пряме; непряме. Безпека людини - невідємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток», такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.