Дослідження еволюції індивідуально-авторської номінації в українській поезії ХХ ст. Загальні тенденції в галузі індивідуально-авторської номінації в українському поетичному лексиконі. Внесок окремих поетів у розвиток словника української поезії ХХ ст.
Аннотация к работе
Наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. активізувалися лінгвістичні студії з неології та оказіоналістики, унаслідок чого до наукового обігу введено велику кількість фактичного матеріалу - узуальних неологізмів, створення яких зумовлено передусім потребою позначення нових реалій, понять, та оказіональних лексичних новотворів, що зявляються в різних комунікативних ситуаціях для мовного самовираження творчої особистості. Нагромадження теоретичного й практичного матеріалу в царині неологічних студій на матеріалі української поезії ХХ ст. закономірно зумовило потребу системного дослідження специфіки АЛН як репрезентанта багатоаспектного й складного явища - індивідуально-авторської номінації. Актуальність дисертації полягає в тому, що вона дає змогу: 1) дослідити еволюцію індивідуально-авторської номінації в українській поезії ХХ ст.; лексичний новотвір український поезія 2) виявити загальні тенденції в галузі індивідуально-авторської номінації в українському поетичному лексиконі означеного періоду; 3) оцінити внесок окремих поетів та представників різних літературних угруповань у розвиток словника української поезії ХХ ст.; 4) простежити фіксацію АЛН у різних типах сучасних словників неологічної лексики. Системний підхід до АЛН як естетизованих вербальних знаків пізнаваних фрагментів обєктивної дійсності зумовив застосування таких методів дослідження: діахронно-зіставного - для періодизації неологічних студій в українському мовознавстві ХХ - початку ХХІ ст., періодизації індивідуально-авторської номінації в українській поезії ХХ ст. та індивідуально-авторської неографії; компонентного аналізу - для дослідження семантичної структури АЛН; словотвірного - для ідентифікації дериваційної структури АЛН; типологічного - для класифікації словників АЛН; статистичних методів: а) кростабуляції - для виявлення взаємозалежностей між різними показниками динаміки індивідуально-авторської номінації; б) частотного аналізу - для визначення поширеності / обмеженості уживання одиниць і засобів індивідуально-авторської номінації.