Дослідження потенціалу стійкого розвитку економіки території. Системно-структурний зміст потенціалу території. Фінансовий потенціал як категорія управління фінансовими ресурсами території. Аналіз впливу чинників активізації потенціалу території.
Аннотация к работе
Стійкість економічного розвитку регіону можна визначити як динамічний процес, спрямований на стабільне накопичення і збільшення потенціалу регіонального розвитку за рахунок ефективного управління виробничими, фінансовими, соціальними, природними, трудовими, управлінськими ресурсами регіону з урахуванням факторів ризику і невизначеності. На сьогоднішній день стійкий економічний розвиток території, в більшій мірі, визначається ефективністю фінансово-кредитних відносин і багато в чому обумовлений фінансовою стабільністю і забезпеченістю субєктів регіонального відтворення.За умов ринкових відносин найважливішими факторами, що забезпечують підвищення виробництва і економічний розвиток територій, є, з одного боку, швидка реалізація новітніх досягнень науково-технічного прогресу і на цій основі підвищення конкурентоздатності підприємств, що функціонують та даній території; з іншого боку - постійне удосконалення системи управління, що забезпечує оптимальне використання матеріальних, виробничих і трудових ресурсів регіону. Ці можливості в економічній науці прийнято називати потенціалом. Дослідження поняття потенціалу має не тільки важливе наукове, але й практичне значення, оскільки уявлення про його зміст визначає підхід до його оцінки, вимірювання й управління ним. У літературі існують різні підходи до визначення сутності поняття «потенціал». В методологічному аспекті термін «потенціал» трактується з різних точок зору, а саме за допомогою таких понять або тотожностей, як "сила, "міць", "потужність", "максимальна можливість", "граничність", "ресурси", тощо.Для України проблема забезпечення ефективного функціонування підприємств, підвищення ефективності виробництва стоїть перед кожною підприємницькою структурою та набуває особливого значення, оскільки національна економіка проходить період відродження ринкових відносин, а її економічний розвиток все більше і більше залежить від здатності генерувати високу інноваційну активність, а тому інновації стають ключовим чинником розвитку більшості вітчизняних підприємств. Відповідно можна стверджувати, що зміна форм власності сама по собі не забезпечить підвищення ефективності виробництва, адже ефективність діяльності підприємств залежить від конкурентоспроможності наукомісткої продукції, котру вони випускають. Отже, можна стверджувати, що в нашій економіці відсутня стабільна тенденція щодо розширеного відтворення і реконструкції діючих підприємств, а також до поглиблення й розширення наукових досліджень, створення нових зразків техніки і вдосконалення технології виробництва, розширення асортименту продукції, впровадження нових методів організації виробництва та управління [37]. (innovation) термін “інновація означає нове науково-технічне досягнення, нововведення як результат впровадження новизни, але в ХІХ ст. його використовували культурологи і воно означало “впровадження деяких елементів однієї культури в іншу” [33, с. Залтмана і співавторів його публікації, які визначають інновації як “…будь-яку ідею, спосіб дій чи матеріальний продукт, що вважається новинкою з точки зору компонентів, котрі відіграють чималу роль у тій системі, де це нововведення впроваджується”[7], засвідчує їх приналежність до першої групи вчених, бо вони трактують інновації відповідно до широкої точки зору.Обсяг власних, позичених та залучених фінансових ресурсів якими може розпоряджатися підприємство для здійснення поточних і перспективних витрат характеризує фінансовий потенціал - економічну та фінансову категорію, що відображає складні, багатоаспектні, агреговані й консолідовані фінансові процеси, звязки і відносини. Сам термін «фінансовий потенціал» був введений в науковий обіг в середині 70-х рр. минулого століття. Відповідно даний вид фінансового потенціалу представляв собою виражену у відсотковому відношенні частину національного доходу, котра була направлена на розширення процесу виробництва. Волков фінансовий потенціал повязував з приростом фінансовий ресурсів, тобто їх залученням в новий, розширений процес виробництва додаткових фінансових ресурсів, котрі утворилися в процесі їх розподілу та перерозподілу. Вперше категорія «фінансовий потенціал» зявляється у «Фінансовому словнику», але вона стосується регіонального рівня, а саме розглядається фінансовий потенціал адміністративно-територіальної одиниці як загальний обсяг фінансових ресурсів, що утворюються за рахунок усіх джерел у межах адміністративно-територіальної одиниці - області, району, міста, села, селища [36, с.Фактори, що впливають на рівень фінансового потенціалу поділяються на групи в залежності від ресурсів що їх утворюють: 1-а група чинників характеризує вплив податкових і неподаткових ресурсів та відображає спроможність регіону до самостійного формування ресурсної бази. До методів фінансового забезпечення відносимо бюджетне фінансування наукових досліджень, кредитування впровадження інновацій у виробництво, інвестування та самофінансування їх реалізації. До основних бюджетни
План
Зміст
Вступ
1. Науково-методологічні аспекти дослідження потенціалу стійкого розвитку економіки території
2. Системно-структурний зміст потенціалу території
3. Фінансовий потенціал як категорія управління фінансовими ресурсами території
4. Аналіз впливу чинників активізації потенціалу території
5. Формалізація загальних підходів до оцінки потенціалу території