Криміналістичний аналіз обстановки місця події. Експрес-аналіз при огляді місця події: поняття та завдання. Джерела висунення версій. Проблеми синтезуючого етапу пізнавальної діяльності слідчого. Моделювання психологічного портрета особи злочинця.
Аннотация к работе
У числі слідчих дій, що провадяться у процесі розслідування злочину, особлива роль належить огляду місця події, який має великі пізнавальні можливості і результати якого визначають напрямки й ефективність розслідування. Узагальнення й аналіз слідчої практики свідчать, що в процесі огляду місця події слідчі не завжди приділяють увагу пізнавальній діяльності, що включає сприйняття й оцінку слідів злочину, установлення їх причинних звязків з подією, формування моделі події, механізму її здійснення, її інсценування. Вирішення означених питань потребує пошуку нових підходів до розробки тактики огляду місця події, зокрема, вивчення його пізнавальної сутності, що дозволить виявити проблеми слідчого під час здійснення огляду місця події й виробити рекомендації, спрямовані на їх розвязання. Поряд із цим розумова діяльність (рефлексивне мислення) дозволяє оцінити дії злочинця у процесі вчинення злочину, його психологічні риси, мотиви тощо, які знаходять своє опосередковане відбиття в матеріальній обстановці місця події, а значить, можуть бути розпізнані при огляді й аналізі останнього. Як наукова робота, дисертація базується на застосуванні діалектичного методу пізнання, таких категорій діалектики, як форма і зміст, аналіз і синтез, причина й наслідок, сутність і явище, необхідне й випадкове, за допомогою яких були розглянуті питання відображення події злочину в обстановці місця події, структура пізнавальної діяльності слідчого, зокрема, такі її процеси, як сприйняття, аналіз обстановки місця події, встановлення причинних звязків, побудова версій.Останні розглянуті за низкою критеріїв, зокрема, залежно від: 1) характеру й ступеня визначеності місця вчинення злочину (це ситуації, за яких (а) існують достатні підстави припускати, що місце події є місцем вчинення злочину (68,1%); (б) є вагомі причини припускати, що місце події не є місцем учинення злочину (13,9%); (в) наявної інформації недостатньо для висновків про місце вчинення злочину (17,9%); 2) характеру відображення події в обстановці місця події (ситуації (а) зі справжнім, (б) з неповним, (в) помилковим відбиттям події, (г) у якій подія не знайшла явного відбиття); 3) обсягу інформації про подію, яка відбулася, на момент початку огляду місця події (ситуації, в яких (а) відсутні учасники та очевидці події, її характер не зовсім зрозумілий (5,9%); (б) є дані, що свідчать про злочинну природу події, інформація про злочинця мінімальна, недостатня для його пошуку або її немає (56%); (в) інформація про подію й (або) злочинця мінімальна, не існує відомостей про особу потерпілого, предмет посягання (23,1%); (г) є дані, що вказують на злочинний характер події, є інформація про злочинця (28,6%); (ґ) зрозуміло характер події, є злочинець - його затримано чи зявився з повинною (9,5%); 4) складності обстановки місця події (ступеня й характеру наявних змін): (а) є зміни обстановки на фоні її загальної цілісності, що дозволяють робити припущення про їх звязок з досліджуваною подією; (б) обстановка порушена в цілому, містить численні зміни, характер яких не визначено, звязки з подією не досить зрозумілі. Як свідчать результати узагальнення матеріалів кримінальних справ, доцільним є проведення огляду не тільки місця виявлення наслідків, слідів вчинення злочину, але й будь-яких слідів злочинця і його дій в процесі готування до злочину, самої події злочину, при його прихованні, предметів посягання, жертв, знарядь злочинних дій (у 13,6% справ з числа тих, по яких проводився огляд місця події, було оглянуто декілька місць події: місця вчинення злочину, місця, де перебував злочинець, тікаючи з місця події, де залишив знаряддя злочину, викрадені предмети, речі, що належали потерпілому, транспортний засіб, де знищував сліди злочину, матеріальні докази, місця поховання трупа, іншого місця його виявлення, помешкання потерпілих). Щодо можливостей встановлення особи злочинця були одержані такі показники: а) отримана інформація, яка прямо вказує на особу злочинця (затримання на місці події, показання очевидців, потерпілих, загублені документи, особисті речі) - в 11% з числа справ, по яких проводився огляд місця події; б) виявлена доказова інформація, що дозволила в подальшому ідентифікувати особу злочинця, його одяг, взуття, встановити факт перебування на місці події - у 22%; в) отримана орієнтуюча інформація стосовно особи злочинця (його статі, віку, зросту, інших зовнішніх ознак; фізичної сили; звичок, професійних якостей, роду діяльності, вміння застосовувати певні знаряддя, зброю, наявності або доступу до певних знарядь, засобів, матеріалів; соціального статусу; психологічних особливостей, психічних відхилень); можливих пошкоджень на тілі; його одягу, взуття, супутніх предметів; його помешкання; знайомства з потерпілим: за характером і кількістю (важкістю) викраденого - у 22,3%; показаннями осіб - у 4,4%; слідами взуття - у 12,5%; забутими на місці події знаряддями - у 5,5%; способом приховування трупа, ознаками застосованого при цьому знаряддя, предмету, матеріалу, транспортного засобу