Аналіз мовознавчої спадщини Івана Огієнка. Фундаментальні дослідження вченого, його наукові розвідки з питань акцентології української літературної мови, а також історії наголосу слов’янських мов. Наголос як елемент орфоепії, загальної мовної культури.
Аннотация к работе
Величезна творча спадщина Івана Огієнка (Митрополита Іларіона), яка довгий час була забороненою, а тому невідомою українцям, стає предметом все ширших зацікавлень науковців. Огієнка - мовознавця: на його дослідженнях з наголосу (як українського, так і словянського взагалі), якому вчений присвятив особливо багато уваги [1, с. Глибокий науковий інтерес до наголосу як однієї з ознак фонетичної будови слова не покидав ученого протягом усієї його наукової діяльності. Огієнка, присвячені наголосу, умовно можна поділити на такі три групи: праці, у яких наголос розглядається як елемент орфоепії, загальної мовної культури; дослідження з історії наголосу української мови; дослідження мовних особливостей старописемних памяток і стародруків з вивченням їхніх наголосових систем. У ході цієї боротьби за утвердження «соборної», як її називав дослідник, української мови він пише низку статей, присвячених проблемі культури української мови, створює ряд наочних таблиць, у яких висвітлюються різні мовні питання.
Список литературы
огієнко український мова орфоепія
1. Коровицький І. Чин ученого / І. Коровицький // Науковий збірник в 30-ту річницю наукової праці проф. д-ра Івана Огієнка. - Варшава, 1937. - С. 10-13.
2. Огієнко І. Історія церковнословянської мови / І. Огієнко. - Варшава, 1926. - 426 с.
3. Огієнко І. Нариси з історії української мови: Система українського правопису / І. Огієнко. - Варшава, 1927. - 216 с.
4. Огієнко І. Українська культура: коротка історія культурного життя українського народа / І. Огієнко. - Вінніпег, 1970. - 272 с.
5. Сікора Г Хронологічна схема розвитку української мови в Україні у працях І. Огієнка / Г Сікора // Українська мова з минулого в майбутнє. - К., 1998. - С. 76-77.