Офсетна діяльність як спосіб отримання необхідних технологій для вітчизняної військової промисловості та продукції військового призначення для потреб Збройних Сил України - Статья
Проблемні питання військово-технічного співробітництва на умовах офсету. Вивчення питання доцільності впровадження офсетних технологій в оборонну промисловість з метою переходу Збройних Сил України до масового оснащення новітніми системами озброєння.
Аннотация к работе
1 - Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана ЧерняховськогоВони частково модернізуються, що дозволяє на певний час продовжити терміни експлуатації, але не вирішують головного питання - докорінного переоснащення Збройних Сил України на нові, в першу чергу, якісні, надійні перспективні зразки озброєння, які нададуть можливість дійсно мати невелику, але потужну армію, яка буде спроможна з успіхом дотримуватись Воєнної доктрини України. Таким чином, проблема забезпечення ефективності військово-технічного співробітництва на умовах офсету для України продовжує залишатися актуальною. До цього часу уряди України виявилися неспроможними підготувати та провести через Верховну Раду України Закон про військово-технічне співробітництво, а оборонна промисловість України в основному задіяна на удосконалення та модернізацію розробок озброєння та військової техніки (ОВТ) радянського виробництва. Розвиток цих технологій в Україні дозволив би значно підняти рентабельність підприємств, оскільки ці технології застосовуються як у цивільній, так і у військовій техніці. У статті під офсетом розуміється контракт (угода, договір), що є супутнім елементом до основного договору на постачання ОВТ і ПВП і передбачає виконання експортером вимог із надання замовникові ОВТ і ПВП додаткових економічних вигод у якості умови придбання останніми тих або інших товарів і послуг, сприяння створенню або розширенню виробничих потужностей, технологічного та наукового потенціалу держави як країни-імпортера.
Список литературы
1. Державна програма розвитку та реформування оборонно-промислового комплексу України на період до 2010 року. (Постанова КМУ від 31.03.2004 року № 423).
2. Стратегія національної безпеки (Указ Президента від 12.02.2007 р. № 105).
3. Романов Ю.М. Актуальні питання оборонної політики України в контексті нового бачення способів ведення війн і міжнародного тероризму // Науково-технічний збірник, вип. 19. / Ю.М. Романов та інші / [За заг. ред. В.П.Горбуліна, акад. НАН України]. - К.: ДП “НВЦ Євроатлантикін-форм”, 2005. - 192 с.
4. Офсетна політика держав в умовах глобалізації. Оцінки та прогнози. Монографія / В.М. Бегма,С.П. Мокляк, О.О. Свергунов, Ю.В. Толочний [за заг. ред. В.М. Бегми]. - К.: НІСД, 2011. - 352 с.
5. J.Brauer and J.P.Dunne, “Arms Trade Offsets and Development” (http://www.bristolcaat.org.uk).
6. Малишенко Ю.В. Оборонні закупівлі із застосуванням офсетних угод: досвід Республіки Польщі та можливості для України // Воєнна політика і проблеми ОПК. - 2009. -№4. - С. 128-135.