Характеристика повноважень суб’єктів земельних правовідносин під час оформлення прав на земельні ділянки в Україні. Оцінка правовстановлюючих документів прав на земельні ділянки. Аналіз порядку і умов оформлення права власності та права користування.
Аннотация к работе
Рівень правового регулювання відносин власності та користування землею в Україні є одним із факторів, який відображає загальний рівень розвитку країни, прагнення до раціонального та ефективного використання земельних ділянок та ставлення до природних ресурсів в цілому. Реформування відносин власності на землю в Україні супроводжується відповідним реформуванням системи оформлення прав на земельні ділянки, внесенням змін до форми документів, які посвідчують права на земельні ділянки. Відповідно до вищезазначених способів оформлення прав на земельні ділянки мають місце певні законодавчі колізії, що потребують теоретичного дослідження для їх усунення та мають своїм результатом підвищення ефективності реалізації конституційного права на землю через удосконалення регулювання оформлення прав на земельні ділянки, а разом із тим, рівня правового регулювання земельних відносин в Україні, що свідчить про актуальність обраної теми дослідження. Певні позитивні зміни у напрямку удосконалення оформлення прав на земельні ділянки були зроблені у 2008 - 2009 р.р. із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16 вересня 2008 року, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та обєднання земельних ділянок» від 5 березня 2009 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році» від 5 серпня 2009 року. У звязку із прийняттям Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 р. запроваджується нова система державної реєстрації прав на землю та правочинів із земельними ділянками.Розділ 1 «Загальна характеристика оформлення прав на земельні ділянки» складається з чотирьох підрозділів і присвячений дослідженню стану розробки наукової проблеми, визначенню юридичної природи поняття «оформлення права на земельну ділянку», субєктів оформлення та зарубіжного досвіду оформлення прав на земельну ділянку в різних країнах світу. Аргументовано позицію, що реєстрація права на земельну ділянку є складовою поняття оформлення права на земельну ділянку, в той час як нотаріальне посвідчення угоди із земельною ділянкою може бути як обовязковою, так і факультативною складовою оформлення права на земельну ділянку. «Субєкти оформлення прав на земельні ділянки» визначено, що до субєктів оформлення прав на земельні ділянки слід віднести фізичних та юридичних осіб; державні та інші землевпорядні організації; органи загальної компетенції: Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування (обласні ради, Київську та Севастопольську міські ради, районні ради, районні у містах ради, сільські, селищні та міські ради), місцеві державні адміністрації та державні органи приватизації, органи спеціальної компетенції: наприклад, центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Центр державного земельного кадастру та інші; суди. Позитивним для законодавства України буде застосування наступного зарубіжного досвіду: 1) встановлення строку для здійснення державної реєстрації прав на земельні ділянки (наприклад, в Азербайджані - 10 днів, починаючи із моменту надання усіх необхідних документів); 2) у випадку, коли новий власник відтягує подачу заяви про реєстрацію прав на земельну ділянку або договору оренди, на нього може бути покладена відповідальність або для нього можуть настати інші негативні наслідки (наприклад, у Польщі - штраф або відміна рішення про надання земельної ділянки органом, який його прийняв); 3) доцільно визнати наявність допоміжної книги, в якій в хронологічному порядку вказані документи, які стали підставою для внесення реєстраційного запису (як в Югославії); 4) після введення автоматизованої системи державного земельного кадастру, доцільно розробити систему електронної реєстрації прав на земельні ділянки (як в Англії та Уельсі; Новій Скотії (провінції Канади); 5) якщо земельна ділянка розташована у декількох адміністративно-правових одиницях, відомості про неї вносяться до Поземельної книги в кожній з них із посиланням на інші адміністративно-правові одиниці. Розділ 2 «Організаційні питання оформлення права власності на земельні ділянки» складається із трьох підрозділів, у яких досліджено особливості оформлення права власності на земельні ділянки, зокрема права власності на земельні ділянки різного цільового призначення, оформлення угод із земельними ділянками, успадкування земельних ділянок в Україні.Орієнтирами та пріоритетами переходу на якісно новий рівень регулювання земельних відносин в Україні, зокрема правовідносин із оформлення прав на земельні ділянки, мають бути: наукові праці та статті вітчизняних вчених у галузі земельного права; до