Дослідження суті одиничного злочину, під яким розуміють одне діяння, або декілька окремих взаємопов"язаних актів поведінки, що утворюють в силу їх повторюваності і типовості підвищену небезпеку в даному сполученні, і містять ознаки одного складу злочину.
Аннотация к работе
Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Поняття повторності одиничного злочину та його відмежування від суміжних понять 2.1 Поняття та види повторності злочинів 2.2 Відмінність повторності злочину від продовжуваних злочинів 2.3 Відмежування повторності злочину від суміжності злочинів Висновки Список використаної літератури Вступ Кваліфікація злочинів є одним з проблемних і центральних питань і понять науки кримінального права і правозастосовної практичної діяльності працівників органів дізнання, слідства, прокуратури і суду при розмежуванні поведінки людей на правомірну і правопорушення, у процесі встановлення відповідності фактичних обставин вчиненого злочину знакам кримінально-правової норми, передбаченої кримінальним законом. Призначення покарання за наявності одиничного злочину як елементу множинності злочинів є однією з найважливіших та найскладніших у теорії кримінального права та правозастосовчій практиці, якій, зокрема, приділялась значна увага у публікаціях багатьох представників радянської та вітчизняної науки кримінального права: М.І. Бажанова, М.І. Блум, Я.М. Брайніна, А.С. Горєліка, П.С. Дагеля, М.А. Дурманова, М.А. Єфімова, Н.І. Загороднікова, В.С. Зеленецького, А.Ф. Зелінського, Ю.А. Красікова, В.М. Кудрявцева, М.С. Ленау, В.П. Малкова, П.С. Матишевського, Шульмейстера, Ю.М. Юшкова, О.М. Яковлєва, Н.Ф. Яшинової та інших вчених. Водночас правозастосовчі органи, насамперед суди, змушені були вирішувати поряд з проблемами призначення покарання ще й питання кваліфікації вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, відмежування одиничних злочинів від інших форм множинності злочинів. На сучасному етапі значний внесок у вирішення проблем кримінально-правової характеристики одиничного злочину як складової множинності злочниів, зробили у своїх працях українські вчені, зокрема В.С. Зеленецький, М.Й. Коржанський, О.К. Марін, М.І. Мельник, В.О. Навроцький, А.О. Пінаєв, А.М. Ришелюк, С.А. Тарарухін, П.Л. Фріс, М.І. Хавронюк, Н.В. Чернишова, С.Д. Шапченко. Суттєвий внесок в дослідження цих питань зробили російські вчені, а саме: І.Б. Агаєв, А.М. Алакаєв, Б.В. Волженкін, О.В. Колесніков, Ю.О. Красиков, Є.І. Майорова, Р.Б. Пєтухов, М.Н. Становський. Актуальність теми курсової роботи зумовлюється необхідністю осмислення відповідних положень Кримінального кодексу України (далі - КК України), насамперед, з метою найбільш точного розуміння (тлумачення) кримінально-правових норм, що передбачають визначення змісту таких форм як одиничний злочин як складова множинності злочинів, поняття їх повторності, а також правил кваліфікації злочинів та призначення покарання, їх правильного застосування. Теоретичною та джерельною базою дослідження виступають наукові праці українських та зарубіжних вчених, положення, оцінки, висновки та пропозиції, висловлені окремими юристами на сторінках періодичних та наукових видань, статистичних даних тощо, а також законодавство України. Одні з них за своєю зовнішньою формою такі прості і очевидні, що не спричиняють жодних труднощів щодо кваліфікації їх як одиничних злочинів і називаються простими одиничними злочинами, котрі, як правило, характеризуються наявністю однієї дії і одного наслідку (наприклад, крадіжка або грабіж, не поєднаний з насильством). У своїх постановах Пленум Верховного Суду України окреслює сутність окремих видів продовжуваних злочинів: «Одержання службовою особою в декілька прийомів одного хабара за виконання чи невиконання дій, обумовлених із тим, хто його дає, потрібно розглядати як продовжуваний злочин.