Мета та види обшуку, його примусовий характер. Класифікація об’єктів пошуку. Особливості підготовки до обшуку і використання спеціальних знань та науково-технічних засобів під час його проведення. Тактичні прийоми проведення і форми фіксації обшуку.
Аннотация к работе
Поняття, мета та види обшуку 2. Класифікація об’єктів пошуку 3. Особливості використання спеціальних знань та науково-технічних засобів під час проведення обшуку 5. Тактичні прийоми проведення обшуку 6. Форми фіксації обшуку Висновок Перелік використаної літератури Завдання №2 Вступ Одним з основних, специфічних та найскладніших видів діяльності правоохоронних органів є повне й швидке розкриття і розслідування злочинів та викриття винних у злочинній діяльності. Узагальнення слідчої практики свідчить про існування суттєвих труднощів при провадженні окремих слідчих дій. На думку, М.С. Гурєва, значення обшуку як слідчої дії, у правоохоронній практиці нерідко недооцінюється. Вагомий внесок у розробку наукових основ проведення обшуків зробили відомі вчені-криміналісти та процесуалісти, зокрема, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, С.Ф. Денисюк, А.В. Дулов, О.О. Закатов, В.О. Коновалова, О.М. Кузів, В.С. Кузьмічов, Є.Д. Лук’янчиков, І.Ф. Пантелєєв, О.Р. Ратінов, М.В. Салтевський, В.М. Тертишник, В.Ю. Шепітько, О.Ю. Ямпольський та багато інших. Поняття, мета та види обшуку обшук підготовка пошук тактика Обшук - це обґрунтована доказами, що є в справі, слідча дія, суть якої полягає в примусовому обслідуванні приміщень, ділянок місцевості, інших обєктів та окремих громадян, з метою виявлення та вилучення знарядь злочину, речей та цінностей, здобутих злочинним шляхом, а також предметів і документів, які мають значення для встановлення істини в справі. Обшук може бути також проведений для виявлення злочинців, що переховуються. 89-90] Пошуковий характер обшуку полягає в тому, що насамперед ця слідча дія спрямована на відшукання матеріалізованої інформації, яка стосується події злочину та має значення для повного, всебічного та обєктивного розслідування справи. 66] Примусовий характер проведення цієї слідчої дії полягає в тому, що проведення обшуку, тобто обстеження приміщень, ділянок місцевості, особи та інших обєктів може бути здійснено і без наявності згоди обшукуваної особи. Чинне кримінально-процесуальне законодавство передбачає, що процесуальною підставою проведення обшуку є постанова слідчого, санкціонована слідчим суддею (КПК України). Груповий (одночасний) обшук - це тактична операція з одночасним здійсненням серії обшуків за єдиним планом у різних осіб у межах однієї розслідуваної кримінальної справи. Процесуальний порядок проведення обшуку закріплений у новому КПК України. Відповідно до положень КПК України, обшук проводить слідчий у тих випадках, коли він має достатні дані вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини у справі, заховані в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи. За дослідженнями В.Г. Дрозд, до розповсюджених об’єктів пошуку відносяться: квартира (66,7%); офіс (3,9%); гараж (25,5%); дача (21,6%); автомобіль (7,8%). До таких ситуацій більшість учених відносить: - первинний обшук, який проводився неякісно, з порушенням тактичних рекомендацій чи за несприятливих умов (велике скупчення людей, дощова погода, недостатнє освітлення) або без використання відповідних науково-технічних засобів; - обшук, що не дав позитивних результатів, але під час подальшого розслідування були одержані відомості про те, що там, де вже проводився обшук, знаходяться об’єкти, не виявлені первинним обшуком чи доставлені туди пізніше; - отримання оперативно-розшукової інформації про конкретне місце приховання розшукуваних об’єктів (наприклад, наявність схованки) та ін. Можна погодитися з думкою Р.С. Бєлкіна і Б.А. Вікторова, які вказують, що така класифікація обшуку має важливе криміналістичне значення, оскільки тактичні прийоми обшуку розробляються з урахуванням специфічних особливостей кожного його виду. Питанням розмежування та визначення типових переліків об’єктів обшуку та пошуку займається досить велика кількість вчених, серед них, А.В. Винберг., І.Ф. Крилов., В.Е. Коновалова, В.Ю. Шепітько., А.Н. Гусаков., С.Ф. Шумілін., А.Р. Ратінов., В.М. Тертишніков., та багато інших, які класифікують ці об’єкти по різному. Другу групу чинників становлять ті, що утруднюють проведення обшуку, негативно впливають на його ефективність: - конфліктність ситуації; - відсутність постійного позитивного контакту з обшукуваним та його оточенням.