Активізація релігійної поведінки населення після років війни 1941-1945 рр. Статистичні дані щодо відвідуванням храмів у великі свята та звичайні дні. Аналіз частоти відвідувань костьолів та синагог. Причини антирелігійної політики та її наслідки.
Аннотация к работе
В інформаційній доповіді уповноваженого Ради в справах РПЦ за І-й квартал 1945 року зазначалося, що в Сталінській області у звичайні, святкові та недільні дні у містах православні храми відвідують 300-800 осіб, у селищах - 200-600, у селах - 20-50. У кафедральному костьолі Львова ввечері напередодні Різдва 24 грудня 1953 року було понад 2,5 тис. осіб, а 25 грудня вдень - до 15 тис. Така мала цифра пояснюється тим, що 25 грудня було робочим днем . Кучерявий: «...3 жовтня о 2 годині дня зайшов до будівлі синагоги, в якій було до 450 осіб, тобто приміщення і двір синагоги були переповнені єврейським населенням, навіть проїзний провулок Вугляна навпроти синагоги був заповнений євреями й єврейками». Мошни Черкаського району Черкаської області на початку пятої години в храмі було 500-600 осіб, а біля його стін на освячення пасок чекало не менше 1 тис. Для сільських храмів це було чимало. На Благовіщення 1959 року в Благовіщенському соборі Харкова за два дні побувало майже 3 тис. осіб, у храмах Києва - до 6 тис. У Лазареву (Вербну) суботу в кафедральному соборі Дніпропетровська було 2,5 тис. осіб, а в Страснийчетвер - 2 тис. 1 963 року, коли Вербна неділя збігалася з Благовіщенням, у храмах Києва було до 30 тис. молільників, зокрема жителів приміських сіл.