Загальні вимоги до створення топографічних карт і планів. Розрахунок параметрів аерофотознімання, необхідне обладнання. Просторова фототріангуляція, вимоги до точності геодезичних робіт з визначення координат опознаків. Створення і монтаж ортофотоплану.
Аннотация к работе
Мета роботи: поглиблення знань теоретичного матеріалу, отримання практичних навиків проектної, розрахункової і самостійної роботи на цифрових фотограмметричних станціях (ЦФС) з метою створення цифрової моделі рельєфу (ЦМР) і ортофотоплану. Весь комплекс робіт включає проектування топографо-геодезичних робіт, аерофотозйомку, польові роботи з привязки аерознімків і польовому дешифруванню, фотограмметричне згущення опорної мережі, трансформування аерознімків і монтаж фотоплану, стереоскопічну зарисовку рельєфу на фотоплані або чистій основі в залежності від типу місцевості. Комбінований метод використовує властивості одиночного знімка і дозволяє отримати контурну частину карти, а рельєф зарисувати в полі прийомами мензульної зйомки або відобразити в лабораторії по даних старої карти.Топографічні плани масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 складають згідно з Основними положеннями та Основними положеннями з вибору масштабу і висоти перерізу рельєфу топографічних зйомок населених пунктів, затвердженими ГУГК та ВТУ ГШ ЗС СРСР 29 травня 1978 р., а також Умовними знаками для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500, затвердженими ГУГК 25.11.1986 р. Масштаб зйомки та основна висота перерізу рельєфу місцевості визначається з технічних інструкцій і технічних проектів (програм) робіт, залежно від призначення планів. Топографічні плани виготовляються у графічному або цифровому вигляді. У цифровому вигляді топографічні плани складаються з урахуванням програмного та технічного забезпечення у встановлених структурах та форматах даних. Топографічні плани призначаються для використання в різних галузях народного господарства при вирішенні технічних питань.Середні помилки в положенні на плані предметів та контурів місцевості з чіткими обрисами відносно найближчих точок знімальної основи не повинні перевищувати 0,5 мм, а в гірських та лісових районах - 0,7 мм.Розпізнавання обєктів місцевості, встановлення їх кількісних і якісних харакеристик виконується одночасно з рисовкою рельєфу в полі. Інколи при комбінованій зйомці фотоплан не виготовляють, а на універсальних приладах отримують графічний контурний план, зйомка рельєфу виконується в полі методами наземної зйомки. Цей метод використовується при складанні планів масштабу 1:2000, 1:5000 з перетином рельєфу 0,5 і 1 м на територіях, покритих суцільною високою рослинністю, і для масштабів 1:1000. Масштаб фотозйомки залежить від масштабу плану, що складається, фізико-географічних умов місцевості та типу приладу, на якому буде виконуватися фототрансформування. Доцільно, щоб при великомасштабних зйомках один знімок покривав планшет зйомки, поздовжнє перекриття знімків повинно бути 80-90%, а аерофотозйомка виконується по заданих напрямках.Аерофотозйомкою називається фотозйомка ділянок земної поверхні з літального апарата з метою створення топографічних карт або рішення інших народногосподарських задач. Поперечне перекриття повинно бути в середньому 30%, мінімальне - 20%: В залежності від положення оптичної осі аерофотоапарата (АФА) аерозйомка буває горизонтальною, плановою і перспективною. Горизонтальна аерозйомка виконується при строго вертикальному положенні оптичної осі, якщо положення площини аерофотознімка відрізняється від горизонтального не більше ніж на 3°, то такий знімок називають плановим, а аерозйомку - плановою.Аерофотознімання виконують спеціалізовані аерофотозйомочні підрозділи за замовленням організацій, що виконують знімальні роботи. При цьому задаються: масштаб фотографування - 1:m, фокусна відстань знімальної камери - f, формат знімка, поздовжнє і поперечне перекриття. На основі цих даних виконується розрахунок основних параметрів аерофотознімання. Розраховується висота фотографування щодо середньої поверхні ділянки, що знімається Поздовжнє і поперечне перекриття, в залежності від перевищення на ділянці, що знімається, і висоти фотографування, для масштабу 1:10000 і крупніше уточнюються за формулами де - максимальне перевищення над середньою площиною.При проведенні топографічної зйомки використовують аерофотоапарати, гіростабілізуючу установку і GPS. Для зйомки використовують аерофотоапарати вітчизняні і закордонні, такі як АФА-ТЕ, АФА-41, АФА-ТЕС, LMK і MKS (фірми "Карл Цейс" Йена); HDP, RMK ("Оптон" ФРН), RC-10 ("Вільд" Швейцарія). Для топографічного аерофотознімання використовують аерофотоапарати, що мають високі вимірювальні і зображувальні властивості. Знімальна камера має тверду конструкцію і складається з корпуса 2, обєктива 8, прикладної рамки 7. У площині прикладної рамки АФА є металеві виступи трикутної форми - координатні мітки, що фіксуються на знімку і створюють координатну систему Oxy знімка.У випадку зйомки рельєфу місцевості і рішення інших задач, звязаних з використанням просторових координат точок, виконується планово-висотна або висотна привязка аерознімків. В залежності від вимог, що відносяться до топографічного плану або карти, а також від визначеної технології провадження робіт, виконують
План
Зміст
Вступ
1. Загальні вимоги до створення топографічних карт і планів
1.1 Вимоги до точності і змісту топографічних карт і планів
1.2 Існуючі методи створення топографічних карт і планів
2. Аерофотознімання
2.1 Розрахунок параметрів аерофотознімання
2.2 Аерознімальне обладнання
3. Планово-висотна привязка аерознімків
3.1 Види привязочних робіт, розрахунок щільності опознаків
3.2 Розрахунок точності геодезичних робіт з визначення координат опознаків
4. Просторова фототріангуляція
4.1 Класифікація просторової фототріангуляції
4.2 Точність аналітичної фототріангуляції
5. Обробка аерознімків на цифровій фотограмметричній станції "Дельта"