Літературно-мистецький інтертекст художнього світу Тодося Осьмачки. Соціально-політичний аспект художнього мислення. Сучасність України в художньому світі Тодося Осьмачки. Символічний образ української пісні. Різні види освоєння літературою фольклору.
Аннотация к работе
Сьогодні, в час інтенсивного повернення історії української літератури художньої спадщини репресованих митців, дедалі ширше розгортається дослідження творчості Т.Осьмачки, його поезії “Україна” й “До Лемківського бору”, повісті “Старший боярин”, “План до двору” введені до шкільних програм з української літератури, триває накопичення історико-літературного й текстознавчого фактажу. У девяності окремими книжками вийшли розвідки Н.Зборовської “Танцююча зірка” Тодося Осьмачки” (міфологічно-архетипне прочитання його прози й поезії) та нарис історико-біографічного характеру з елементами тематично-проблемного аналізу творів “Тодось Осьмачка (життя і творчість)” М.Скорського. розгляді особливостей творчої манери Тодося Осьмачки, специфіки його художнього світу на матеріалі всього відомого на сьогодні творчого доробку, що включає поезію, прозу, епістолярій і спогади, з урахуванням фольклорного, українського й зарубіжного літературного, соціально-історичного й політичного контекстів; “Своєрідність і замкненість”, “відстороненість”, “відокремленість” Осьмачки від загального літературного процесу, помічені ще критиками двадцятих років, названі згодом “осьмачкізм” (Ю.Лавріненко), або - “вкрай окремішній: “осьмачківський” спосіб поезії” (В.Барка) та загальновизнане твердження про надмірну метафоричність його образів провокують дослідників на постійне відшукування додаткових значень у текстах Осьмачки, на “прочитування” символів. Обєкт і мета дослідження - вивчити художній світ Т.Осьмачки з погляду переходу образу як мистецького способу освоєння й перетворення дійсності в символ як спосіб пізнання сакрального, містичного, з урахуванням фольклорного, літературного, історичного, соціального й політичного контекстів.