Дані з біографії Генріха Манна. Літературна діяльність письменника. Подальші викриття "вірнопідданства" у творчості Г. Манна. Уривки з роману, присвячені дитячим літам героя. Сюжет твору "Вірнопідданий". Ставлення письменника до німецької інтелігенції.
Аннотация к работе
У критичній літературі, яка стосується даної теми, висловлені різні думки, але основна їх ідея одна - причиною появи «вірнопіддансва» є історичний розвиток країни і сама влада, якій вигідно, щоб підлеглі були «холопами» і володарями. Та тепер, коли ми маємо можливість оцінити все зроблене митцем у цілому, коли з вершин часу перед нами розкривається весь краєвид його творчості, можна з цілковитою певністю сказати, що Генріх Манн завжди йшов дорогою прогресу у великих випробуваннях часу гідно ніс високе звання письменника, змагався на боці сил, яким належить майбутнє. Водночас хазяїн кавярні, де сидів письменник, брутально вигнав із зали якогось чоловіка лише за те, що той був робітником і йому не місце було серед «чистого та добромисного» товариства. Цей разючий соціальний контраст, як блискавка осяяв саму сутність Німецької держави, але, як писав Манн по сорока роках, «мені було потрібно шість років все сильніших переживань, поки я був підготовлений до того, щоб написати «Вірнопідданого» - роман про буржуазію доби Вільгельма II». Спочатку це була школа, потім студентська корпорація «Нова Тевтонія», армія і, нарешті, вся маса вірнопідданих, що сповідувала одні й ті самі угодницькі ідеї і тремтіла від страху та невимовного захвату, стикаючись з владою: «Бо така вже була його вдача, що належність до безликого, цілого, до цього невблаганного, зневажливого і, людини механізму, яким була гімназія, його і ощасливлювала, і влада, холодна влада, до якої він був причетний, нехай лише як потерпілий, була його гордістю.» [2].Новий етап починається в роки імперіалістичної війни і проходить під знаком зрослої політичної активності письменника. До кінця своїх днів, до останнього подиху великий німецький письменник шукав шляхів до щастя всього людства, боровся за викорінення зла і за перемогу добра. Фейхтвангер напише роман «Успіх» (1930), де покаже послідовників Дідеріха, учасників мюнхенського фашистського путчу. Але, створюючи свій твір, Фейхтвангер був схильний думати, що в Німеччині переможуть демократичні свободи й здоровий глузд. Фейхтвангер, видатний письменник-антифашист, автор «Успіху», «Лже-Нерона», «Сімї Оппергеймів», «Братів Лаутензаків», віддасть належне своєму великому товаришеві по перу, і в 1946 році, до сімдесятиріччя Г.