Місце і значення жінок в подіях і процесах воєнного часу, їх побут та сприйняття радянським суспільством. Роль жінки в роки Другої світової війни у сучасній російській історіографії та зміни, які відбулися у трактуванні її образу російськими істориками.
Аннотация к работе
У статті охарактеризовано найважливіші тенденції специфіки вивчення історії жінки в роки Другої світової війни у сучасній російській історіографії, визначено головні ідеї та методи дослідження, окреслено обставини, які впливали на процес історичного дослідження та його результати, зокрема вплив державної політики памяті Росії, розглянуто зміни, які відбулися у вивченні жіночої історії Другої світової війни. Крім того, значний вплив на сучасні дослідження історії жінки в роки Другої світової війни чинить державна політика памяті Росії, яка зберегла радянські кліше стосовно образу жінки у роки війни і адаптувала їх до нових суспільних реалій, сформувавши певне ідеологічне замовлення на історичні студії, присвячені жіночій історії в роки Другої світової війни. Разом з тим, усі зазначені зміни у дослідженні історії Другої світової війни не торкнулися жіночої проблематики, дослідження якої надалі залишаються історіографічним дефіцитом через адаптовану радянську модель зображення образу жінки в роки Другої світової війни сучасною російської історичною наукою, субєктивний характер мемуарних джерел, створених через десятиліття після завершення війни, архівну політику влади щодо жіночої проблематики, своєрідне застосування російською історіографією гендерних підходів та проблему функціонування у двох різних вимірах жіночих спогадів про війну та офіційної політики памяті. Гендерні аспекти історії воєн стали все частіше привертати увагу російських дослідників, в яких акцент поступово зміщувався на історію жіночого досвіду війни, вивчення жіночих моделей памяті про війну та державної політики стосовно жіночого військовому минулому, проблеми конструкції і деконструкції жіночих військових образів, аналіз особливостей жіночої військової психології і жіночої поведінки [1, с. Така позиція радянського керівництва отримала відгомін, як у суспільному житті (жінки були змушені приховувати своє військове минуле заради налагодження “нормального” життя), так і у історичній науці (у результаті психологічної травми військового часу та повоєнної політики влади учасниці бойових дій виявилися в стресовій ситуації і навіть через багато років не хотіли згадувати про війну, що стало на заваді фахового дослідження жіночої проблематики)[4, с.